Демократія як чинник ринкових перетворень

11.03.18, 9:00

Розвинуті країни досягли високих економічних і соціальних показників завдяки вивільненню ринкових сил через демократизацію суспільних відносин. Демократія уможливила вільне політичне волевиявлення, вибір політичного ладу і державної системи, які забезпечили свободу підприємництва та стимулювання виробництва. Отже, економічні та політичні демократичні перетворення повинні здійснюватись паралельно.

Демократія(грец. demosнарод і kratosвлада) – система відносин у країні щодо формування влади і уряду з обраних наро­дом представників.

Головними принципами демократії, що найбільш повно відобража­ють її сутність як інституції громадянського суспільства, є: рівноправ­ність усіх громадян, наділення їх соціальними, політичними, національ­ними та іншими правами та свободами, що закріплюються в законі та традиціях, право на участь в управлінні державою і суспільством, підпо­рядкування меншості більшості.

Основою демократії в економічній підсистемі кожного суспільства, тобто національної економіки, є: економічна демократія, що означає ре­альну можливість і право реалізувати свої права власності (задекларова­не і фактичне) працівника на свою робочу силу, на частку власності (колективної і державної) у формі певної кількості акцій та її реалізації че­рез механізм привласнення економічного мінімуму дивідендів, або право на частку приватної власності, на управління власністю; право індивідів на власний розсуд обирати сферу діяльності тощо.

Економічна демократіятеорія, практика і наслідки втілення принципів демократії в економічні відносини, демократизація всього господарського механізму суспільства.

Історично економічна демократія розглядалася як складова частина загального процесу демократизації суспільства на шляху перетворення його на суспільство демократичного соціалізму. Економічною передумо­вою розвитку економічної демократії в капіталістичних і колишніх соціалістичних країнах стала необхідність посилення мотивації праці та підвищення її продуктивності.

На рівні національної економіки розвиток економічної демократії передбачає:

  • наявність органів соціального партнерства або економічного самоуправління;
  • процес залучення профспілок до співволодіння підприємством через збільшення частки участі (фондів) у прибутках підприємств;
  • контроль виробничих рад за значною сферою господарської діяльності (зайнятість, соціальна політика, гуманізація праці тощо).
  • Діяльність держави повинна бути спрямована на створення сприятливих умов для розвитку демократії національної економіки, саме тому за нею залишаються такі функції, як:

  • забезпечення кредитів та інвестицій;
  • розвиток системи навчання і перепідготовки кадрів;
  • поширення засобів доступу працівників до виробничої економічної та іншої інформації на рівні підприємства, регіону, галузі тощо;
  • визначення стратегії суспільного розвитку;
  • розв’язання загальнонаціональних завдань;

  • визначення пріоритетних напрямів в економіці тощо.
  • Демократія як спосіб державотво­рення і гуманізації суспільних відносин підлягає певно­му виміру на основі відповідних критеріїв, які групують на політичні, соціальні, організаційні, моральні, еконо­мічні. Кожній групі відповідає показник рівня демократії і поведінки влади та виборців щодо його дотримання.

    1. Політичні критерії суспільної ефективності демократії – рівні політичні права партій і громадян: рівні права представляти свої програми щодо національного, політичного, ідеологічного, економічно­го, соціального, міжнаціонального розвитку країни ви­борцям.

    2. Соціальні критерії– соціальна рівність: усі соціаль­ні верстви виборців мають рівні права обирати владу (депу­татів, президента, уряд, місцеве управління) і бути обра­ними.

    3. Організаційні критерії– влада обраної виборцями більшості: владні структури формуються за принципом більшості отриманих голосів кандидатами на виборах.

    4. Економічні критерії– добробут нації: діяльність де­мократичної влади повинна забезпечити економічне зрос­тання, платоспроможність своїх громадян, соціальну справедливість, рівновагу і стабільність.

    5. Моральні критерії– гідність і чесність представни­ків влади: більшість і меншість, влада і опозиція діють згідно з Конституцією і законами країни, не допускають ідеологічних, національних, політичних, економічних, со­ціальних, організаційних спекуляцій, пам’ятають про пріоритет національних і державних, регіональних інтересів та інтересів осіб, а не своїх власних.

    Мораль – це один із способів регулювання дій людини за допомогою норм, які ідейно обґрунтовані у вигляді ідеалів добра, зла, справедливості, гідності тощо. Разом із загальнолюдськими цінностями, мораль включає до себе історичні та класові норми, принципи та ідеали.

    Мораль належить до основних типів нормативної регуляції дій людини, таких як право, звичаї та інші, перетинається з ними, і в той же час суттєво відрізняється від них. Так, можна сказати, що мораль є визначальним чинником господарського механізму нанорівня особистості. Регламентація економічної поведінки особистості здійснюється у відповідності до її економічних інтересів та ступеня розвитку морально-етичних якостей.

    Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, – це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Важливим чинником є формування суспільної національної моралі, як чинника формування міждержавних стосунків. Етика міжнаціональних відносин визначає поступовий рух до вирівнювання рівня розвитку окремих країн до рівня можливості задоволення абсолютних потреб глобального суспільства.

    За твердженням колективу провідних українських вчених, етичне вчення розширює етичний кругозір, формує культуру етичного мислення, кристалізує моральні почуття, сприяє виробленню моральних переконань, розвиває особистісний потенціал. Під моральним потенціалом слід розуміти гарантування учасникам економічних відносин у майбутньому дотримання визначених документальних та усних домовленостей, поширення моральних установок та їх удосконалення в процесі розвитку майбутніх поколінь людського потенціалу. Економічний зміст моральних установок економічних відносин полягає у відмові від великих короткострокових чи разових зисків, які можна отримати через нечесну систему дій, орієнтації на довгострокові моделі співпраці з отриманням сталих і поступово зростаючих доходів. Етичний аспект економічної прибутковості полягає в усвідомленні та управлінні власними моральними нормами.

    Раціонально-теоретичний рівень суспільної моральної свідомостіспрямований на вирішення головних питань сенсу життя, має чіткий, послідовний, раціональний і системний характер. Здійснення порядної економічної діяльності створює коло постійних партнерів, позитивний авторитет, полегшує переговорні процеси. Але у разі морального вибору між прибутковістю та порядністю, людина може приймати нераціональні рішення, які шкодитимуть її економічному зиску у разі виникнення протиріч із наявними моральними установками. Тому необхідним є виховання суспільної моралі сукупного людського потенціалу, його поширення на рівень ноосфери з метою недопущення збагачення морально вільних осіб за рахунок морально свідомих мешканців. Проте досягненню суспільної гармонії на основі всебічного застосування моралі в якості регулятора суспільних відносин заважає гедонізм.

    Гедонізм – це філософсько-етичне вчення, згідно з яким прагнення отримання задоволення, насолоду є вищою метою та визначальним мотивом людської діяльності.

    Головною метою взаємодії економіки, людини і соціуму є досягнення соціоекономічної рівноваги суспільства – такого стану суспільства, при якому має місце усталена відповідність між економічною та соціальною сферами, узгодженість інтересів окремих людей з інтересами соціальних, етнічних, релігійних та демографічних груп і верств населення, в тому числі й інтересами держави. Наприклад, наука соціоекономіка розглядає етнічність та релігійність як фактори економічного розвитку, що здатні стимулювати не лише збільшення обсягів виробництва, а й розвиток нових технологій. При цьому прийнято вважати, що релігійні основи світосприйняття здатні не лише розвивати етику праці особистості, а й є ґрунтом національних економічних цінностей. Розвиток суспільної нерелігійної моралі пришвидшує процеси етичного виховання особистості, не обмежує її світоглядного кола, надає можливість вибору власної теологічної позиції та уникнення догматичних тверджень сутності та мети людського буття.

    Економічні реформи є серйозним випробуванням для будь-якої демократичної країни. Річ у тому, що процес ак­тивізації підприємницької діяльності серед найширших верств населення тривалий і потребує усвідомлення сус­пільством його необхідності, великих капіталовкладень і концентрації зусиль на економічній трансформації.

    Досвід таких трансформацій у різних країнах світу за­свідчує, що початкові етапи реформ супроводжуються не­гативними економічними і соціальними процесами, що не­рідко породжує зневіру населення і навіть суспільну паніку. Інколи важко досягти необхідної згоди з економічних питань між парламентом, Президентом та іншими політич­ними структурами. Уряди, які зважилися на проведення важких реформ, нерідко зазнають поразки на виборах, перш ніж реформи почнуть давати позитивні результати. Однак поглиблення демократизації, запровадження і сприйняття демократичних засад у політиці та в економіці як норми життя позитивно впливає на активізацію ділової активності, зростання капіталовкладень, зайнятості та обсягів виробництва і споживання загалом.

    Найважливіше, що Україна повинна взяти для себе, аналізуючи процес ринкових трансформацій у світі, – це необхідність пробудження національної самосвідомості і гідності та використання досвіду країн в економічних пе­ретвореннях, а також те, що фундаментальні економічні реформи мають відбуватися одночасно з демократизацією суспільства.

    Політичні сили, які на виборах здобули більшість го­лосів народу, автоматично отримують мандат на форму­вання керівних структур парламенту чи уряду. Якщо по­літичні сили, які здобули менше голосів, і задля того, щоб бути при владі, змовляються та витісняють тих, хто отри­мав більше голосів, це є порушенням принципів демокра­тії. Такі політики – не демократи, оскільки ігнорують право соціальної рівності щодо волевиявлення більшості виборців. В Україні ідеї демократії нерідко використову­ють для утримання влади ті, хто її не втрачав з радян­ських часів.

    Історія України свідчить, що так званий соціалістич­ний шлях розвитку їй було нав’язано. Насаджування соці­алістичної ідеології, суспільної власності, колективної системи господарювання в сільськогосподарському секто­рі економіки, однотипної централізованої системи управ­ління було наслідком її політичної залежності. Ставши політично незалежною державою, вона має здійснювати політичні та економічні перетворення відповідно до потреб українського народу.

    Демократія і ринкова економіка – явища взаємоза­лежні. Ринкова економіка базується на вимогах об’єк­тивних економічних законів господарської збалансованос­ті, товарообміну і товарного виробництва, а дотримуватися цих вимог належить конкретній людині – власнику ка­піталу, людині-підприємцю, людині-бізнесмену, тобто конкретному суб’єкту виробництва. Для того щоб кон­кретні суб’єкти виробництва могли виробляти товарів і послуг у такій кількості, такої якості, структури та асортименту, як цього потребує суспільство, вони повин­ні мати економічну свободу і стимули здійснювати вироб­ництво. Практика довела, що саме демократія забезпечує права і свободи будь-якого суб’єкта ринку, в тому числі й у сфері виробництва товарів і послуг. Вона формує серед усіх членів суспільства усвідомлення необхідності пова­ги взаємних прав і свобод, встановлення відносин співробітництва на засадах партнерства і взаємовигоди. Демократія не допускає несправедливої гіперболізації ін­тересів будь-яких суб’єктів влади і ринку, тим більше не­чесного та незаконного привласнення нествореного ними продукту. Навпаки, вона спонукає до активної підприємницької діяльності, розширення її видів, справедливого розподілу продукту, об’єднання зусиль, праці і капіталу для досягнення позитивних економічних та соціальних результатів.

    Ринкова економіка розвиває поділ праці не лише між виробниками всередині країни, а й між виробниками різ­них країн. Демократія забезпечує визнання й гарантії взаємовигідного партнерства у сфері міжнаціонального виробництва, торгівлі та інших видів діяльності. Вона спо­нукає до захисту відносин прав і свобод людини в політич­ній, економічній і соціальній сферах конституціями і зако­нами країн, які запроваджують демократію і встановлюють відносини з іншими країнами.

    Демократизація політичного та економічного життя країн сприяє міждержавному порозумінню, уніфікації за­конів, розвитку національних економік і міжнаціональних економічних відносин, вільному руху капіталів, праці, то­варів, створенню потужних міжнародних фінансових інс­титутів, нагромадженню вільних кредитних та інвестицій­них ресурсів, їх найефективнішому використанню. Отже, ринкові перетворення в Україні мають відбуватися на ос­нові демократії.

    Використана література:

    1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

    2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

    3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

    4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

    5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

    6. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : ВЦ „Академія”, 2004. – 512 с. (Альма-матер).

    7. Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України : Національна макроекономіка : посіб. / Заблоцький Б. Ф. – К. : Академвидав, 2003. – 368 с. (Альма-матер).

    Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент


    PlanA - Майбутне варто планувАти

    Комментарии

    Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
    Напишите ваш комментарий
    Комментарий:

    ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

    Ivan S.Региональный Чемпионат по Dog Puller
    Если бы они написали, где - зрителей было бы больше
    Женя .Фестиваль вуличної їжі запропонує містянам понад сотню…
    Главное урны! МНОГО урн, наставьте пожалуйста. У нас люди Вроде как и не свиньи, но на КропФесте урны были переполнены…
    Zhenya C.Кафе-кондитерская «Счастье» и пиццерия ChilliPizza
    Заказал пиццу в "Счастье"... Ребятки...Это что то!Смачни традиции только за 161грн. Худший опыт в жизни!Честно,это…