Вітаємо Петра і Павла - із днем їх святих покровителів

14.07.13, 10:30

Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить,
А сам Господь-Бог пшеничку сіє,
А святий Ілля заволочує.
(За О. Воропаєм)

12 липня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї - розгорнуто експозицію до Дня святих Перво - верховних Апостолів Петра і Павла.

Саме 12 липня християни відзначають День святих Перво-верховних апостолів Петра і Павла. Свято на честь Апостолів Петра та Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою котрих були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.

Апостоли Петро і Павло особливо шануються як учні Ісуса Христа, що після смерті і воскресіння Христа почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу.

Основою експозиції присвяченої Дню святих Перво-верховних Апостолів Петра і Павла є ікони «Святий апостол Петро» і «Святі Петро і Павло» з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.

Ікона «Святий апостол Петро» була написана у кінці ХІХ століття, виконана в техніці олійного живопису на основі прогрунтованого матеріалу – дошки, левкасу, поволоки і сусального золочення. Про зображений на роботі образ існує багато відомостей… У місті Капернаум жив рибалка на ім’я Симон. Одного разу його брат Андрій привів Симона до Ісуса Христа і з того часу Симон став учнем Господа. Природні здібності, рішучий та непохитний характер одразу виділили Симона з числа учнів. Він перший повірив, що Ісус Христос – син Божий і тоді за тверду віру отримав ім’я Кіфа, тобто камінь, грецькою – Петро.

Як і пророчив на Тайній вечері Ісус Христос, Святий Петро тричі відрікся від нього, перш ніж заспівав півень. Святий Климент, учень Петра, розповідав, що Петро, в продовженні всього останнього життя, при ранковому співі півня, ставав на коліна, обливався слізьми, каявся в своєму зреченні, хоча сам Господь після свого воскресіння пробачив його. Збереглися ще стародавні перекази, що очі апостола Петра були червоні від постійного і гіркого плачу.

Після воскресіння Ісуса Христа Петро стає главою християн і палким проповідником віри. Проповідь його була завжди сильна і впевнена. Одного разу саме після проповіді Петра три тисячі чоловік прийняло хрещення. Поряд з цим суворе подвижницьке життя і дива, створені ним, ще більше переконували невіруючих у могутності Бога. Він зцілив злиденного, який шкутильгав багато років, зцілив людину, розбиту паралічем… Під кінець свого життя Святий Апостол прибув до Риму з своєю проповіддю. Але римський імператор Нерон, відчуваючи особливу ненависть до християн, наказав катувати Апостола Петра.

Безумовно ікона, яка знаходиться в експозиції належить пензлю першокласного іконописця. Ця високопрофесійна робота написана в необароковому стилі, де кожна деталь говорить про вишуканість і гармонію. Нажаль історія не донесла нам відомості про ім’я автора або авторів цієї роботи. Але напевно відомо, що, ікона виділяється красою, наповнена щирим молитовним настроєм, глибоким психологізмом. Краса проглядається в кожному мазку святого лику, а довершеність – у кожній деталі одежі Святого Апостола. Темний плащ Апостола Петра чітко виділяється на орнаментованому фоні. Ритм ліній доповнюється грою світлих і темних кольорів.

Не оминув своєю увагою образи святих Апостолів Петра та Павла, зображуючи їх у своїх творах, і наш славетний земляк Петро Павлович Оссовський. В експозиції представлені репродукції робіт Петра Оссовського «Апостол Петро», «Апостол Павло» та «Молитва» (саму ж картину «Молитва» можна переглянути в картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»). На творі зображена інокиня. Її обличчя дуже біле, наче воскове, на якому виділяється трохи висунуте підборіддя. Вона тримає запалену свічку. Палаюча свічка є символом молитви, очищення. Інокиня зображена на фоні святого Апостола Павла. Павло є першим із християнських авторів, чиї твори дійшли до нас, він же й найавторитетніша постать в історії християнської думки. Його погляди відіграли величезну роль у формуванні християнства як самостійної релігії.

Апостоли прийняли мученицьку смерть за віру Христову в один день. Тож завітавши до музею ви маєте можливість познайомитись з художніми образами святих Апостолів Петра і Павла та дізнатись про їх життєвий шлях.

автор - Тетяна Ащеулова – науковий співробітник відділу Кіровоградського обласного художнього музею - картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»