У Кіровограді відзначили День пам’яті Георгія Флоровського

11.09.13, 13:00

Надія Лісняк, фото - Володимир Момот

Визнаний і авторитетний православний богослов Георгій Флоровський стояв у витоках євразійського руху, був активним екуменістом і одним із головних засновників Всесвітньої ради церков.

Захід в його пам’ять пройшов в обласному краєзнавчому музеї. Історичні заслуги і виключна ерудиція Г.В.Флоровського визнаються не тільки теологами, а й знаними філософами, істориками і славістами. Його твори вивчаються в учбових закладах і використовуються вченими всього світу.

Георгій Флоровський народився 28 серпня (9 вересня) в місті Єлисаветграді в родині смотрителя (директора) Єлисаветградського духовного училища Василя Антоновича Флоровського. 1916 року закінчив історично-філологічний факультет Новоросійського університету.

Син завідувача Єлисаветградського духовного училища протоієрея Василя Антоновича Флоровського, внук по матері уродженця Олександрійського повіту священика і письменника протоієрея Георгія Івановича Попруженка (на честь якого і отримав своє ім’я), Георгій Васильович Флоровський ніколи не забував своїх корінь і філософськи усвідомлював, що «…є безперечна правда в живому пафосі родимої території, – дорога і священна рідна земля, і не відірватися від неї в пам’яті і любові».

На вечорі демонструвалися виставка «Вірую і знаю. Г.Флоровський», підготовлена відділом рідкісної книги Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського, та приватна колекція О.В.Чуднова «Приближення отця Георгія».

Зі словами привітання до присутніх звернулися заступник директора Кіровоградського обласного департаменту культури, туризму та культурної спадщини Надія Лісняк, керівник місіонерського відділу Кіровоградської єпархії протоієрей Андрій Шиманович, директор обласного краєзнавчого музею Наталія Агапєєва, директор видавництва «Імекс ЛТД» Тамара Саміляк, відомий краєзнавець, автор кількох книг про Єлисаветград Олександр Чуднов та інші.

Завершився вечір чудовим концертом Кіровоградського муніципального камерного хору під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Юрія Любовича, в якому прозвучали духовні твори Олександра Архангельського, Павла Чеснокова, Георгія Свиридова та Олексія Львова.

Ще трохи про життя Флоровського. З 1920 року в еміграції – спочатку в Софії, потім в Празі, де викладав історію і російську літературу в Карловому університеті та Вищому комерційному інституті. 1923 року захистив магістерську дисертацію «Історична філософія Герцена». 1926 року переїжджає до Парижу на запрошення кафедри патрології Свято-Сергіївського православного богословського інституту, де працював професором у 1926-1939 та 1947-1948 роках (під час ІІ-ї світової війни жив у Бєлграді і Празі). 1948 року переїхав до Нью-Йорку, де був професором і деканом Свято-Володимирської духовної семінарії (1948-1955).

У 1956-1964 роках професор церковної історії Гарвардського університету. З 1964 року – професор кафедри славістики і богослов’я Принстонського університету. Помер у Принстоні 11 серпня 1979 року.

Визнаний і авторитетний православний богослов Георгій Флоровський стояв у витоках євразійського руху, був активним екуменістом і одним із головних засновників Всесвітньої ради церков, де вважався самодостатнім і вагомим голосом Православ’я. Від захоплення євразійством він перейшов до його критики і в процесі своєї світоглядної еволюції повернувся до традиційного православного богослов’я.