Ботаноманія "Теорії великого вибуху" та сексуальний свербіж "Каліфорнікейшн": Топ серіальних симпатій кіровоградців

27.10.13, 11:00

Друга половина осені та перші двадцять днів календарної весни, на думку психологів та працівників агенцій з працевлаштування, є найбільш «робітними» в році. Ми без жалю мордуємо принтер на етапі вичитки якогось суперськи важливого матеріалу…У світі, між іншим, теж не спокійно. Де-небудь кого-небудь обирають у президенти, терористи підточують спокій Путіна, а закохані «пачками» зриваються з мосту та в воду. І що робити? Як стабілізувати ритми напруги? Окремо – судинної і сердечної… Людська наука вигадала щонайменше три способи: соціальні мережі, плітки в «курилках» і серіали… Ну, що до перших двох – нехай Цукерберг з Дуровим голови скубуть, - а ми поговоримо про наші старі й нові санта-барбари.

Якими серіалами розважають себе кіровоградці у післяробочий час або ж у перервах між блоками великого проекту – останнє, зокрема, стосується фрілансерів, - ми з’ясували, скориставшись можливістю листування в Інтернеті.

- Чи подобаються Вам серіали?
Серіали – це «жуйка від нудьги» чи щось більш серйозне?

Руслан Бабін, фотограф:
«Загалом я не люблю серіалів, але три, пам’ятаю (хороші з різних сторін), передивився із великим задоволенням. Щодо другого запитання – деякі серіали бувають гіршими від жуйки. Тому й не цікавлюсь цим жанром».

Олена Горобець, менеджер міжнародної компанії, поетка і молода мама:
«Не вважаю себе фанатом серіалів, але зізнаюсь, що час від часу «підсідаю» на деякі з них. Переважно це трапляється взимку - літом все ж нема на них часу - і слава Богу!!!))) Серіал серіалу різниця. Такі, скажімо, як "Друзі" чи "Теорія Великого вибуху" - дійсно спосіб вбити вечір, розважитись. Домогосподарчині серіали - мають зовсім інше призначення. Вони слугують замінником цікавого життя з яскравими емоціями. Через те не думаю, що до мильних опер слід ставитись легковажно, адже цей продукт створюється для масового споживача і покликаний його розслабити. Іншими словами, під час перегляду серіалів понижується опір свідомості і критичне сприйняття інформації. Цим охоче користуються всі, кому не шкода грошей, щоб прищепити цьому ж таки массовому споживачу, обивателю певні цінності, ідеї, споби мислення і соціальної поведінки. Відтак, є підстави розглядати серіал як щось більше, ніж банальний продакт-плейсмент: просто так його не «впариш», штука справді серйозна».

Вікторія Талашкевич, Президент медіа-групи «Весь Кіровоград»:
«Привіт! Дякую, що цікавитесь моєю думкою. Вдома ми дивимося виключно серіали, закачані із мережі Інтернет. Так, серіали мені подобаються, адже, якщо мені симпатичні герої, то сприймаю їх, як добрих друзів, яких не хочеться залишати».

Костянтин Глотов, директор IT-компанії, подорожувальник-любитель:
«Вечір добрий! Не дивлюсь й нiколи не дивився, хiба що в дитинствi серiал «Альф». Вважаю серiали вбивцями мозгу».

Світлана Дубина, студентка, журналіст інформаційного порталу «Гречка»:
«Серіали - це наркотик. От якщо через нудьгу почнеш дивитися якусь серію, то точняк побіжиш дивитися наступну. Тому я їх не дивлюся. Хоча нещодавно кілька таки потрапили до моєї фільмотеки».

Євген Савранський, директор дитячої спортивної школи, спортивний оглядач:
«Серіали? А що це таке? З мого лексикону це слово вийшло сім років тому після "Солдатів", окремі серії "Інтернів" у 2010-му не рахуються».

Валерій Ланецький, актор:
«Так. Це жуйка від нудьги. Але, часом, і з претензію на більше».

- Який із серіалів справив на Вас особливе враження,
отже, - вирішили "закачати" собі одразу кілька сезонів?

Руслан Бабін: «Таким назву «Startacus».Вважаю його корисним для своєї професії – дуже крута постановка світла, корекція кольорів… Ну, і захоплюючий сюжет, жорсткий такий формат, плюс – уповільнення динаміки».

Олена Горобець: «Ми переважно не качаємо серіали - дивимось, якщо випадає, в онлайні. До свого сорому, мушу зізнатись, не так давно досить серйозно була підсіла на "Відчайдушних домогосподарок". Це пов’язано із періодом мого життя, - доволі коротким, - коли відбувала свою декретну відпустку, тобто, була тією самою домогосподаркою)). На щастя, серіал закінчився. Вдячна продюсерам, що довели його до абсурду, намагаючись вичавити все до останього центу - мені це як щеплення від таких захоплень на майбутнє)))».

Серіал IT-crowd
Вікторія Талашкевич: «Серед серіалів, усі сезони яких ми традиційно передивляємося, назву "Інтернів", "Теорія великого вибуху", "Реальних пацанів", "IT-crowd", а також "Глухаря" та "Ліллехаммера".

Світлана Дубина. «Класика жанру – «Друзі», хоча мене вистачило тільки на три сезони. Люблю малосерійні серіали, бо вони не так задовбують… Хоча, якщо дійсно класний, шкодуєш, що закінчився».

Валерій Ланецький: «Темне дитя» та «Золотий хлопчик» («Везунчик»).

Едісон Горобченко, музикант: «О, такі речі, як «Блудлива Каліфорнія», «Герої» та «Ігри престолів» просто неможливо втиснути у повнометражку!»

- Які серіали складають Ваш особистий міні-рейтинг кращих серед найкращих
(3-5 назв)?

Руслан Бабін. «Перше місце віддаю «Startacus», чому – вже пояснив. На другому в мене «Ліквідація». Просто люблю Машкова і Одесу. А на третій позиції «Покидьки» (рос. назва «Отбросы» (Авт.). – якісний треш та чорний гумор».

Олена Горобець. "Друзі", "Теорія великого вибуху", "Як я зустрів вашу маму", "Клініка".

Вікторія Талашкевич. «На першому місці - "Інтерни", на другому - "Теорія великого вибуху", бронзу я б віддала серіалу "Кухня" (і російській версії, і англійському оригіналу)».

Світлана Дубина. «Друзі», «Синдром дракова», «Розлучення».

Валерій Ланецький. «Кості», «Темне дитя», «Друзі», «Грім», «Декстер», «Двійник».

_____________________________

Підводимо риску. Серіали наші люди полюбляють, охоче їх скачують – іноді по кілька сезонів за раз, - але не всі це готові визнати. У голові колони категоричних противників – серйозні хлопці при своїх серйозних посадах, обов’язках… Жіноча половина глядацької аудиторії навпаки відкрито ділиться своїми міркуваннями. На щастя, з розвитком вітчизняної медіаіндустрії мильно-плаксива репутація серіалів почала танути, як піна на бруску, спеціально повторююсь, господарського мила. На зміну любовним теленовелам з плутаниною родинних зв’язків, які тільки помножуються із кожним новим сезоном, прийшов якісний адресований продукт, тобто, - покликаний обслуговувати запити певної соціальної групи чи навіть субкультури. Чого тільки варті скетчевий ботанський шедевр «Теорія великого вибуху» або трешова візуалізація сучасної родини у «Щасливі разом»?

Серіал Борджіа
Вибір Валентини Головань: «Борджіа» (2011-2013, Канада). У центрі сюжету – сходження на престол Ватикану та золоті роки правління папи Олександра VІ, що з роду іспанських вельмож Борджіа. В енциклопедіях він прописався, головним чином, як великий лиходій і розпусник, – зокрема й через зв'язок із власною донькою Лукрецією, яка, до слова, була коханкою рідного брата Чезаре, одного з кардиналів курії, а згодом маршала папського війська. Зайди Борджіа прокладали собі дорогу поміж поважних кланів Італії підкупами та отрутою, на якій зналися, як ті собаки на блохах. Чезаре ж опирався на хист найманців-мокрушників, визбираним ним по всім бідняцьким закуткам Риму. Власне, тяглість стереотипної оцінки панування Борджіїв, який одного з найбільш збиткових в історії Італії, підштовхнуло сценаристів проекту створити альтернативну версію деяких подій і реабілітувати папу з красунею Лукрецією. Адже саме цей пантифік завадив розпаду країни на осібні князівства, відвів загрозу колонізації Францією, а також заклав систему житлових комунікацій давнього міста, численні притулки й муніципальні лікарні. Відтак, «оновлений» папа-кровопийця у виконанні Джерелі Айронса цілком вписується у філософську концепцію людини Ренесансу. Плоть урівноважується добрим наміром, забаганками світського поводження та потребою бути дипломатичним… Іншими словами, Боржджія настільки ж розпусний, жорстокий, наскільки й розумний. Інакше просто не вистоїш. «Невільник честі» - він по суті і стає Богом, а не намісником Бога на землі, великим патріархом родині своїй та державній. Поза цим, серіал видається неймовірно корисним у плані сімейної психотерапії. Саме так, не дивуйтесь. Герої «Борджіїв» вчать по-новому ставитись до факту подружньої зради, обходити і гоїтись після неї, гуртувати дітей довкола, вітати в собі нові, незвичні ролі дідуся і бабусі, перетворювати колишніх коханців на друзів і т.д.

автор - Валентина Головань,
Гречані блоги на сайті gre4ka.info