Наприкінці жовтня аграрії можуть скористатися перевагами аграрних розписок

26.10.14, 16:00

Нещодавно у Полтаві відбувся потужний інформаційний захід, присвячений роботі пілотного проекту з аграрних розписок. Його було підготовлено та проведено за активної участі Міністерства аграрної політики та продовольства, Полтавської ОДА та Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку). Захід став помітною подією в житті Полтавської області. Участь у ньому взяли багато сільгоспвиробників, представників комерційних структур, які спеціалізуються на забезпеченні вітчизняного АПК матеріально-технічними ресурсами, громадських організацій, ЗМІ.

Такий підвищений інтерес до події обумовлений багатьма причинами. Одна з них – аграрна галузь посідає чільне місце в національній економіці і значною мірою впливає на її загальний стан. Проте, наголошувалося під час заходу, маємо вельми вагому особливість – попри економічні труднощі, які спостерігаються в країні, сільське господарство не лише не здає своїх позицій, а, навпаки, постійно їх зміцнює. Наприклад, торік аграрії спромоглися зібрати 63 млн. т зернових. Цей врожай виявився рекордним за всю історію незалежної України. Проте, прогнозує Міністерство аграрної політики та продовольства, цьогоріч цей показник буде перевершено.

Що важливо – подібне спостерігається не вперше. Вітчизняний АПК достойно витримав випробування й економічною кризою 2008-2009 років. Тоді сільське господарство виявилося чи не єдиною галуззю національної економіки, котра зберегла динаміку зростання. За офіційними даними, частка продукції АПК у ВВП України залишається доволі високою. У 2013 році вона склала 8,7%, а середній рівень агровиробництва у цей же час перевищив 11%. Постійно збільшується й обсяг валового виробництва. Торік, за даними директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства Віталя Саблука, він перевищив 250 млрд. грн. І це – у цінах 2010 року.

За окремими видами сільськогосподарської продукції Україна вийшла на провідні позиції у світі. Так, вона впевнено лідирує за експортом соняшникової олії. Загалом ми її виробляємо більше, ніж всі країни разом взяті – 52%. За підсумками минулого маркетингового року, додав Віталій Саблук, за обсягами чистого експорту зернових наша країна посіла друге місце у світі. Вперед вона пропустила лише США. На зовнішніх ринках Україна також успішно торгує зерном кукурудзи, ячменем, ріпаком, деякими іншими культурами рослинницької галузі, а також м’ясо-молочною продукцією. У великому асортименті виробляється плодоовочева продукція, яка вирізняється високою якістю і такими ж високими споживчими властивостями.

Проте вітчизняний АПК, відзначали учасники полтавського заходу, стикається з численними труднощами, які заважають його подальшому розвитку. Понад усе йдеться про брак обігових коштів, нестачу кредитних ресурсів, відсутність привабливих інвестиційних інструментів. Зокрема, у 2013 році сільському господарству було видано кредитів на 44 млрд. грн., хоча, за даними експертів, реальна потреба в них перевищує 90 млрд. грн. Особливо гостро брак коштів, наголосив заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, відчувають дрібні та середні сільгоспвиробники. «Вони практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків».

Аграрні розписки спрощують доступ до фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Їх запровадження здійснюється в рамках проекту IFC з аграрних розписок за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, Державного підприємства «Аграрні реєстри» та партнерів з приватного бізнесу – компаній Syngenta та BASF. Полтавщина виявилася першою серед українських регіонів, яка з 9 вересня поточного року реалізує пілотний проект з відпрацювання технологій введення в обіг аграрних розписок. У подальшому накопичений нею досвід у цій вельми важливій справі буде поширено на всі українські території.

Для виконання пілотного проекту Полтавщину було обрано не випадково. Область традиційно вважається однією з житниць України. Чималих успіхів вона досягла і в тваринницькій галузі. Що це так, підтверджує минулорічна статистика, яку оприлюднив директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов. Згідно з нею, за територією Полтавщина посідає 7місце в Україні, але при цьому обіймає 2 місце за виробництвом валової продукції в сільському господарстві.

Загалом в області обробляється 2 млн. га сільськогосподарських угідь, в тому числі, 1,7 млн. га – ріллі, з яких 1 млн. га засівається зерновими культурами. Площа, яка торік була відведена під технічні культури, становила 470 тис. га. Трьома показниками полтавчани гордяться особливо. Вже третій рік поспіль вони виробляють по 5 млн. т зерна. «Ще жодна область цього рубежу не досягла», - так прокоментував цей успіх Сергій Фролов. За площею вирощування сої Полтавщина серед інших українських областей перебуває на 2 місці. На цю культуру тут припадає 88,8 тис. га.

У загальнонаціональному виробництві м’яса полтавський внесок становить 3,3%, а молока – майже 7%. За обсягами виробленого сільгосппідприємствами молока, яловичини та свинини область вже кілька років поспіль в Україні залишається поза всякою конкуренцією.

Проте, дав зрозуміти Сергій Фролов, усі ці показники – це вже вчорашній день, а дивитися треба у завтра. Тому доводиться дбати про нові підходи до розвитку сільського господарства, до числа яких, безперечно, належать й аграрні розписки. Україна, сказав керівник Програми IFC «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні» Гарі Роше, невдовзі стане третьою державою у світі, яка працюватиме з аграрними розписками. До цього їх запровадили Бразилія та Сербія. Причому Бразилія запустила цей інструмент ще у далекому 1997 році, тож має у цій справі значний досвід. Тепер за допомогою фахівців IFC вона щедро ділиться ним з нашою країною.

Потреба в аграрних розписках, зауважив Гарі Роше, в Україні залишається нагальною. Лише за першу половину 2014 року в країні збанкрутували 13 банків і цей процес уряду ніяк не вдається зупинити: число збанкрутілих фінансових установ збільшується. В Україні створилася складна економічна ситуація. Вона ускладнюється військовими діями на Донбасі. Усе це не додає впевненості фінансистам у майбутньому. З цієї причини чимало банків з іноземним капіталом емігрують за кордон. Ще одна проблема - в Україні дотепер відчувається дефіцит довгострокового кредитування. А це додає головного болю тим сільгоспвиробникам, які планують свою роботу на тривалу перспективу. Відсоток за кредитами наразі залишається надто високим. Часом він перевищує 25%. За такого банківського показника годі розраховувати на прибутковість сільгоспвиробництва, яке належить до розряду ризикових і яке потребує значних капіталовкладень. Разом з тим, наголосив Гарі Роше, частка проблемних кредитів в українському сільському господарстві залишається незначною. У червні поточного року вона дорівнювала лише 6,2%, тоді як у переробній промисловості цей показник становив 13,8%, а у видобувній промисловості – 18,7%.

При цьому частка агрокредитів досі утримується на незначному рівні - 6,7%. Звідси висновок, який робить Гарі Роше, - її треба збільшувати. Тим паче, що сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами як для банків, так і для тих структур, які надають їм товарні позики. «Аграрні розписки – це той інструмент, який допоможе сільгоспвиробникам отримати фінансові та матеріально-технічні ресурси, яких вони конче потребують. IFC буде і надалі докладати зусилля для того, щоб ця система в Україні запрацювала повною мірою», - підсумував Гарі Роше.

Про особливості аграрних розписок та механізм їх дії докладно розповів керівник відповідного проекту IFC Сергій Рабенко. Він, зокрема, зазначив: «Ми не говоримо про те, що аграрні розписки стануть панацеєю від усіх проблем в аграрному секторі. Також ми не говоримо про те, що вони замінять всі наявні сьогодні інструменти – кредити, векселі, форвардні та ф’ючерсні контракти. Проте вони посядуть своє певне місце. Сподіваємося, що їх частка на ринку постійно збільшуватиметься, оскільки аграрні розписки створені спеціально для сільгоспвиробників – для їх зручності та зниження їх витрат».

За своєю суттю, провадив Сергій Рабенко, аграрні розписки залишаються борговими зобов’язаннями. Вони виписуються за отримані кошти, надані товари та послуги, за виконані роботи і передбачають заставу майбутнього врожаю.

Аграрні розписки є двох видів – товарні і фінансові. За товарною аграрною розпискою зобов’язанням залишається поставка певної кількості сільськогосподарської продукції, а за фінансовою – сплата коштами.

Ключовим елементом аграрних розписок є Реєстр аграрних розписок. Всі дії щодо видачі, зміни та виконання аграрних розписок здійснюватимуться нотаріусами шляхом внесення відповідних записів в Реєстр аграрних розписок.

«При розробці системи ми все зробили для того, аби будь-який сільгоспвиробник, сидячи біля комп’ютера, міг увійти на сайт Державного підприємства «Аграрні реєстри» і отримати інформацію про те, які аграрні розписки видавалися, на які земельні ділянки тощо. Доступ до такої інформації буде безкоштовним», - сказав Сергій Рабенко.

Під час інформаційного заходу виконуючому обов’язки директора Державного підприємства «Аграрні реєстри» Сергію Клюці було урочисто передане програмне забезпечення, за допомогою якого буде здійснюватися ведення Реєстру аграрних розписок. Останній запевнив, що їх оформлення розпочнеться вже 27 жовтня, а до цього відповідна програма буде апробовуватися.

автор - Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»