«На своїх полотнах я вільна, як Бог…»

30.04.15, 16:00

27 квітня 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відкрито виставку творів Надії Падурської «На своїх полотнах я вільна, як Бог…». Співорганізатором виставки є відділ мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І.Чижевського.

Надія Іванівна Падурська народилась 26 квітня 1943 року у смт Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області.

Надія народилась здоровою, швидкою та веселою дівчинкою. У родині вона була найменшою дитиною. Як їй розповідала її мати, маленька Надійка любила вилазити на дерево й співати там пісні. Одного разу сталась трагедія – в 5-ти річному віці дівчинка впала з дерева і сильно пошкодила хребет. Вона залишилась живою, але з того часу стала обмеженою в деяких фізичних можливостях. Але все-таки ходила до школи, гарно навчалась, та найкраще в неї виходило малювати. Після закінчення школи обдаровану дівчинку прийняли на роботу художником-оформлювачем у кінотеатр «Мир» м. Помічної. Там вона малювала афіші, оголошення, стенди та ін.

Навчалася в Московському заочному університеті народного мистецтва. У 1980-х роках познайомилась з кіровоградським художником Володимиром Плітіним. Саме він дав їй багато професійних порад і переконав більше писати олійними фарбами. Він змусив її повірити в те, що вона може бути справжнім художником.

Перша картина Надії була про матір: на фоні червоного неба сидить стара ненька і вузлуватими натруженими пальцями тримає газету, випромінюючи спокій і віру…

Яскраве образне бачення навколишнього світу та ще й величезна любов до людей пробудили у Надії Падурської бажання взятися за пензель.

Творчість Надії Іванівни співзвучна із творчістю Катерини Білокур – відомої української художниці, майстра народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва». Надія Іванівна навіть намалювала портрет художниці. Коли до її рук потрапив альбом творів Катерини Білокур, то художниця відчула справжнє свято квітів: з кожної сторінки усміхалися красолі, ромашки і жоржини, і мальви з чорнобривцями, айстрами та нагідками, переповиті виноградом і крученими паничами – ніби живі виростали на сторінках книги. Відтодіі сама Надія почала пильно придивлятисядо кожного стебельця, квіточки, і ще більше хотіла так малювати. Ця подія стала вагомим поштовхом до творчості. У 1993 році в Яготинському державному історичному музеї була відкрита виставка робіт Надії Падурської.

Про «феномен провінційної художниці» почали багатописати і говорити. У 2002 році вона була нагороджена подякою Київського міського педагогічного коледжу. У цьому ж коледжі створена ціла галерея мистецтв, започаткована роботою Надії.

Надія Іванівна – учасниця республіканського вернісажу, який проводився 1987 року у м. Києві в рамках роботи 2-го Всесоюзного фестивалю самодіяльного і народного мистецтва, була відзначена нагородою цього фестивалю. Також була нагороджена дипломами, подяками, грамотами, серед яких - «Медаль Лауреата Всесоюзного фестивалю народної творчості» у м. Москва у 1987 році, яка зберігається у фондовому зібранні Добровеличківського районного краєзнавчого музею.

Перша персональна виставка Надії Падурської була відкрита у Кіровоградському художньому салоні у 1989 році й викликала великий інтерес шанувальників мистецтва і професіоналів. Адже роботи художниці дуже цікаві та оригінальні, відрізняються своєрідною манерою сприйняття навколишньої дійсності. У своїх картинах вона живе, страждає, вірить, мріє. Її твори випромінюють любов до квітучої української природи, життєствердність, святковість та оптимізм. Ніби світлі дитячі посмішки, ясніють вогники оранжевих пелюсток у серпанку, а серед них зграйка пташок. Це – «Спогади про дитинство», «Моє рідне село», «Казковий птах» (1994 ), «Усе живе, усе співає» (2015).

Образотворче мистецтво художниці, самобутнє та народне, сповнене філософським змістом, силою духа, мужністю, а головне – жагою до життя. Про її творчість кажуть, що ці роботи, неординарні за технікою виконання і за безмежною щирістю, з якою вона ділиться своїм світобаченням. Природа у робота