Туристичний маршрут "Кіровоградське Поділля. Стежками пам'яті буремних років війни"

04.05.15, 16:00

Кіровоградщина має багату, унікальну історію, і на території області є безліч цікавих місць, які дійсно варті уваги, але нажаль не всі знають про такі місця і їдуть в пошуках емоцій в чужі регіони, області, країни. Напередодні свята 9 травня обласний департамент культури, туризму та культурної спадщини провів рекламно-інформаційний тур по Кіровоградській області, про який розповідає Вікторія Салогуб на сайті "Гречка".

Перша зупинка відбулася в Ульянівському районі с. Сабатинівка у рибацькому комплексі «Землянка». Це невеличка база, яка розташована у самому лоні природи, й омивається ставком. Переважна більшість відвідувачів – в основному завзяті рибалки. Для рибальства тут створені спеціальні кладки, є необхідне обладнання (сітки, вудки…). Цікаво, що для відпочиваючих створили навіть окремі 4-місні рибальські будиночки.

Сюди приїжджають і любителі зеленого туризму, люди, які прагнуть відпочити від міської метушні й насолодитися багатством природи. На території є комфортабельні номери, бліндажі, сауна, більярд, столова.

А для любителів екзотичного відпочинку є унікальна можливість пожити під землею, адже на території бази є землянки. Вони теж осучаснені, забезпечують комфортний і повноцінний відпочинок, мають приємний інтер'єр.

Неподалік від бази знаходиться Лиса Гора, де ростуть рослини, занесені до Червоної книги України. Побачити первозданне можна не виїжджаючи за межі Кіровоградщини.

Наступна зупинка - Гайворонський район с. Хащувате, яке знаходиться на лівому березі річки Південний Буг. Тут є найбільший у Європі меморіальний комплекс «Хащуватська трагедія», який присвячений подіям 16 лютого 1942 року.

У 40-х роках минулого століття в селі з населенням 4335 чоловік, переважна більшість людей були євреї – 3171 чоловік. Після нападу Німеччини на нашу землю - почалось планомірне і послідовне знищення єврейського народу. Розстрілювали по-звірячому, цілими сім'ями. Офіційний список розстріляних 16 лютого 1942 року - 783 загиблих, решта – 180 невідомі (існує думка, що їх було значно більше).

Одразу після війни тут було споруджено скромний меморіал — основним будівельним матеріалом стала глина з місцевого кар’єру. І щороку сюди 16 лютого та 9 травня приїздять люди з близького та далекого зарубіжжя — Росії, Узбекистану, США, Ізраїлю, Німеччини. А у квітні 2013 року Міністерство культури України оголосило місце розстрілу на єврейському кладовищі пам’ятником культурної спадщини місцевого значення і внесло до державного реєстру пам’яток.

Борис Ташлицький (земляк, заслужений будівельник Росії) висловив ідею спорудження на місці розстрілу величного меморіалу. Одразу ж створили опікунську раду з організаційних питань. Було створено благодійний фонд «Меморіал Хащуватської трагедії», правління якого очолив заслужений журналіст України, редактор газети «Украина-Центр» Юхим Мармер. Перші пожертви на будівництво меморіалу надійшли від Бориса Ташлицького, Іларіона та Юхима Мармерів, Леоніда Купітмана, Леонарда Лідберга, та композитора Ігоря Крутого (який родом із Гайворона).

Всього на будівництво меморіального комплексу було витрачено близько 1 мільйона гривень. Жителі села із великою повагою ставляться до свого історичного минулого, про це свідчить цикл поезій, присвячений цій трагедії.

Після Хащуватого можна відвідати смт. Голованівськ, де також є Меморіальний комплекс загиблим євреям в 1941 – 1944 р., що знаходиться на території урочища «Воловик». Тут було розстріляно 159 сімей мирного населення, всього близько 1000 людей. Ініціатором створення меморіалу став Леонід Шмаєвич (уродженець Голованівська) та його дружина Галина Кузьменко. Вони займалися пошуком інформації про загиблих, за підтримки місцевих жителів і органів влади збудували меморіал.

Наступним і останнім пунктом у туристичній поїздці став Музей ракетних військ стратегічного призначення, який знаходиться в смт Побузьке. Побачене й почуте вражає своєю масштабністю. Промовистим є той факт, що раніше в нашій області був такий арсенал ядерної зброї, який міг знищити півсвіту. Це не просто експозиція ракетної техніки - це і командний пункт глибоко під землею, і окремі фрагменти інфраструктури в робочому стані, і навіть справжні ракетники, що нині показують колишню могутність. В ході екскурсії можна побачити зовнішню частину ракетного компелексу з люками, які закривали шахту. В середині, десятки метрів під землею, можна побачити епіцентр, де знаходилась ракета з ядерною бойовою частиною. Також є нагода пройтися тунелем від шахти, який веде до захищеного контрольного пункту, де власне і знаходилась "червона кнопка".

Крім цього на поверхні є чудова колекція ракет (вже знешкоджених) як стаціонарних, так і на мобільних платформах. Експонати представлені в розрізі і в коремих частинах: двигуни, бойові елементи, корпусти. Також є найпопулярніша і найзагрозливіша ракета, про яку чули, мабуть, усі – у народі її називають «Сатана». За словами ракетників, потужність її дії рівносильна знищенню п'ятисот Хіросім… Масштабність звісно важко недооцінити.

Отож, для людей, які люблять активний і пізнавальний відпочинок є пропозиція відвідати місця, які знаходяться на території Кіровоградської області, адже дійсно їхати є куди, і як-то кажуть в народі - «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».