Міські легенди художника Андрія Лiпатова

31.05.15, 18:00

На межі весни та літа у Кіровоградському обласному художньому музеї було відкрито виставку «Міські легенди Андрія Лiпатова» до 55-річчя від дня народження яскравого і талановитого художника А.Ю. Ліпатова (1960-2010), який залишив глибокий слід в історії образотворчого мистецтва Кіровоградщини та відомий далеко за її межами.

На виставці представлено живописні твори народного майстра, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Андрія Юрійовича Лiпатова з фондів Кіровоградського обласного художнього музею та з приватних зібрань. Це вже не перший виставковий проект в стінах музею, який представляє творчість Андрія Ліпатова. У травні 2010 року було відкрито виставку присвячену пам’яті художника та 50-річчю з дня народження, а у липні 2014 – експозицію його картин «Відчуття смаку». Кіровоградський обласний художній музей висловлює щиру вдячність усім, хто передав твори А.Ю. Ліпатова для експонування на виставці: ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, родині Ліпатових, В.К. Волохову, М.П. Голубу, Т.Д. Крєпіній, родині Лещіновських, Ю.В. Любовичу, Ю.М. Матівосу, Т.С. Саміляк, Т.З. Цись, Ю.В. Шарову, родині Шлєєнкових, О.І. Шулєшку та ін.

Народився майбутній художник 29 травня 1960 року в Підмосков’ї у родині військового. У 1966 році сім’я переїхала до Кіровограда. Здобув освіту інженера-механіка у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (1980). Ще у студентські роки Лiпатов захоплювався карикатурою, друкувався у місцевих періодичних виданнях. Юнацький інтерес до карикатури з часом переріс у захоплення олійним живописом, в рамках якого поступово викристалізувався його особливий – ліпатовський – стиль. Власне, появі Ліпатова-художника ми, до певної міри, повинні «завдячувати» кризовим явищам в економіці на зорі нашої незалежності. Саме криза змусила інженера-конструктора з заводу «Гідросила» шукати альтернативні джерела доходів. Вихід несподівано було знайдено в образотворчому мистецтві.

Вроджений хист до малювання, у поєднанні з самоосвітою, допомогли йому написати серію живописних творів, які, неочікувано для самого автора, сподобалися замовникам і стали добре продаватися. Комерційний успіх робіт дозволив живописцю цілковито присвятити себе мистецтву, не відволікаючись на пошук інших засобів до існування. Спеціальної художньої освіти А. Ліпатов не мав і не намагався здобути, вважаючи, що це зашкодить його індивідуальності як митця. Ліпатов – зразковий художник-наївіст, справжній народний майстер. Термін «наївне мистецтво» походить від французького слова «naїfs» з латинського «natives» – «природний, корінний, вроджений, початковий». Вживають цей термін переважно у вузькому значені, маючи на увазі творчість непрофесійних художників, яка, як правило, не пов’язана з панівним художнім стилем епохи.

Твори Андрія Ліпатова мають характерні для наївного мистецтва порушення перспективи, недотримання правила приглушення кольорів з відстанню та зниження точності при віддаленні деталей. У відповідності з народною традицією, картини художника оповідальні, їх композиція генетично пов’язана з народною картиною, іронічним шаржем, бурлеском та анімаційним мистецтвом, міцно приправлена «гоголівщиною». Ліпатовський живопис вирізняється безпосередністю зображення, особливим, неповторним способом вираження і відображення дійсності, що не обтяжена жодними рамками та умовностями.

Всесвіт його картин – його Місто – цілісний та існує за ідеальними законами земного раю. Він яскравий, фантастичний і вітальний. Наповнений життєствердними міськими міфами з помітною ноткою ностальгії за Старим Містом. Живописний літопис міського життя Єлисаветграда-Кіровограда органічно поєднується з фольк-наївом робіт, присвячених передмістю. Нагромадження деталей та «по-шагалівські» літаючі персонажі заповнюють собою увесь вільний простір, не допускаючи появи порожніх місць на полотні. Суть ліпатовського мистецтва полягає в отриманні задоволення від схожості, від радості впізнавання об’єкта в зображенні – вулиць, будинків, персонажів, ситуацій.

За сімнадцять років активної творчості географія виставкової діяльності митця охоплювала Україну, Росію, Аргентину, Великобританію, Ірландію, Італію, Словаччину, Францію, Японію. Твори Андрія Ліпатовa зберігаються у Кіровоградському та Черкаському обласних художніх музеях, Кіровоградському художньо-меморіальному музеї О.О. Осмьоркiна, Вігорлатському музеї (Гумeнне, Словаччина), Музеї наївного мистецтва (Москва, Росія), Музеї наївного мистецтва (Бeро, Франція) та в багатьох приватних зібраннях України, Росії, Італії, Франції, Великобританії, країн Балтії, США та Канади. Андрій Лiпатов пішов з життя 13 січня 2010 року, але створений ним живописний літопис міського життя продовжує нагадувати нам про цього самобутнього майстра, чиє ім’я назавжди вписане в історію образотворчого мистецтва Кіровоградщини....