Жінки та дівчата в Україні варті Стамбульської конвенції

20.07.15, 18:00

У Києві відбувся круглий стіл, присвячений питанням перспективи ратифікації Україною Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції). Ініціаторами його проведення стали голова підкомітету з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ірина Луценко та Проект Ради Європи «Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством в Україні». У заході взяли участь українські парламентарі, урядовці, представники громадського сектору та закордонні експерти, які опікуються питаннями ґендерно зумовленого та домашнього насильства.

Ратифікація Стамбульської конвенції є важливим кроком для України на її євроінтеграційному шляху. Ця Конвенція була відкрита до підписання 11 травня 2011 року і набула чинності 1 серпня 2014 року. На сьогодні її підписали 37 держав, із яких 18 – уже ратифікували. Серед них, зокрема - Австрія, Данія, Іспанія, Італія, Франція, Швеція, Фінляндія та інші. Україна стала сімнадцятою державою, яка приєдналася до цього важливого міжнародно-правового документу.

Це відбулося 7 листопада 2011 року. Вже тоді було розпочато роботу щодо ратифікації Стамбульської конвенції, але найактивніше вона розгорнулася саме останнім часом. Постановою Верховної Ради України №509-VIII від 4 червня поточного року було схвалено План законодавчого забезпечення реформ в Україні. І в пункті 111 цього документу заплановано ухвалення закону про ратифікацію Стамбульської конвенції у другому кварталі 2016 року. У вступній промові Ірина Луценко зазначила, що «цей пункт Плану спрямований на виконання Угоди про Асоціацію та зобов’язань перед Радою Європи».

Відповідальними комітетами Верховної Ради України визначено Комітет у закордонних справах, Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. До ратифікації Стамбульської конвенції Україну підштовхує і непроста ситуація, що склалася на Донбасі. За словами Ірини Луценко, «досвід різних країн світу, які стикнулися з навалою збройних конфліктів та військових дій, переконливо свідчить про те, що військові дії з площини публічного протистояння переходять у сферу приватних відносин, особистих стосунків між родиною чи близькими людьми. Зростання домашнього насильства та насильства щодо жінок стає перешкодою на шляху швидкого наближення до європейських стандартів життєдіяльності суспільства, в основі яких лежить повага до людської гідності. Адже домашнє насильство і насильство щодо жінок визнаються всім цивілізованим світом грубим порушенням основоположних прав людини та проявом дискримінації. Це визначає обов’язок держави забезпечити ефективний захист від такого насильства, зосереджуючи свою увагу на правах потерпілих, надаючи належну підтримку жертвам домашнього насильства, сексуального насильства, переслідування, залякування, інших форм ґендерно зумовленого насильства».

Таке амбітне завдання, яке поставили перед собою парламентарі, потребує значної роботи на законодавчому рівні. За інформацією Ірини Луценко, робота передбачає внесення змін до 6 кодексів та близько 15 законів. Зокрема, суттєвих змін повинен зазнати Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». У ньому має бути запроваджене поняття «насильство щодо жінок» або «ґендерно зумовлене насильство». «Попередні напрацювання щодо цих змін вже обговорювалися в середовищі експертів та наразі доопрацьовуються, – наголосила Ірина Луценко. – Саме на цих змінах нам потрібно зосередитися на поточному етапі підготовки до ратифікації Конвенції».

Про необхідність розробити стратегію дій щодо імплементації Стамбульської конвенції під час круглого столу говорила і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська. Вона зауважила, що гостроту проблеми домашнього насильства, насильства щодо жінок на повну міру зрозуміла лише після того, як почала безпосередньо працювати з жертвами такого насильства. Тому вона переконана, що «Стамбульська конвенція є надзвичайно важливим документом». Він покликаний змінити ставлення чиновників до згаданої Конвенції. І сформувати відповідну суспільну думку щодо протидії проблемам, які вона порушує. Разом із тим, Валерія Лутковська зазначила, що другий квартал 2016 року, коли запланована ратифікація Стамбульської конвенції, буде критичним терміном для імплементації законодавства. Оскільки часу не так багато, а роботи здійснити належить чимало.

У цьому ж сенсі висловився і заступник міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Сергій Устименко. Він нагадав, що свого часу при його міністерстві було створено Міжвідомчу робочу групу з питань підготовки до ратифікації Стамбульської конвенції, до складу якої увійшло чимало фахівців з питань боротьби з домашнім насильством, насильством щодо жінок та протидії цим явищам. Вони представляють як урядові структури, так і громадський сектор. Завдяки спільним зусиллям розробляються відповідні зміни до національного законодавства, які відповідають вимогам Стамбульської конвенції. У липні цього року буде завершено розробку проекту Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству в Україні», який має бути ухвалений замість Закону України «Про попередження насильства в сім’ї». Паралельно здійснюється й інша, не менш важлива робота, що стосується збору та узагальнення даних щодо випадків домашнього насильства, насильства стосовно жінок. Бо чинна на сьогодні система державної статистики та адміністративних даних, як зазначив Сергій Устименко, не відображає повної картини даної проблематики, є розрізненою. Тож не випадково міністерство взялося за вдосконалення цієї системи та підходів до її формування. Маючи реальні цифри, можна відповідним чином реагувати на ситуацію, пропонувати інструменти, спрямовані на вирішення проблем, що виникають у реальному житті. Сергій Устименко послався на досвід Швеції. Він зазначив, що там є національний доповідач щодо ґендерно зумовленого насильства. Він одержує інформацію з різних джерел, у тому числі, і від правоохоронних органів. Тож кожна його доповідь є комплексною, об’єктивною і привертає увагу суспільства. І такий приклад можна наслідувати в Україні.

Між тим, заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця підкреслив, що від домашнього насильства потерпають не лише жінки. Часто дістається і чоловікам. Він навів статистику, згідно з якою серед жертв цього негативного явища в Європі 30-40% - це чоловіки. Тому в ратифікації нашою країною Стамбульської конвенції мають бути однаковою мірою зацікавлені представники обох статей. Сергій Кислиця зазначив, що боротьба з домашнім насильством не належить до витратних процесів. Якщо жінка, що потерпіла від домашнього насильства, ховається не в сусідів чи родичів, а перебуває в притулку, то вона зазвичай продовжує ходити на роботу. Відтак держава не зазнає економічних втрат. Заступник міністра закордонних справ також підкреслив, що в попередні роки ґендерну тему переважно обстоювала парламентська опозиція. Сьогодні у Верховній Раді існує консолідована позиція з цього питання, що додає впевненості у реальності ратифікації Стамбульської конвенції в запланований термін. Цю думку, зокрема, підтримав і народний депутат Юрій Мірошниченко. Він сказав: «Певний час тема ґендеру перебувала на узбіччі суспільної уваги». Тому нам слід змінити нашу свідомість. «Стамбульську конвенцію треба ратифікувати, і ми докладемо всіх зусиль для цього».

Радник Проекту Ради Європи «Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством в Україні» Ралука Марія Попа, яка брала безпосередню участь у процесі розробки Стамбульської конвенції, також наголосила на необхідності ратифікації Україною цього міжнародно-правового документу. Вона додала, що багато європейських країн, які ратифікували Стамбульську конвенцію, вже вдосконалили своє національне законодавство відповідно до її вимог. Так, Франція, Іспанія, Хорватія криміналізували примусовий шлюб. Зміни відбулися в законодавстві й інших країн (Польщі, Португалії, Швеції та ін.). У Фінляндії створено координаційний орган для ратифікації Стамбульської конвенції. «Жінки та дівчата в Україні також варті Стамбульської конвенції», - додала вона. У свою чергу, координатор Проекту з боку Страсбургу Алесандра Грація Сііно роз’яснила присутнім моніторинговий механізм Стамбульської конвенції та наголосила, що цей механізм покликаний сприяти ефективній імплементації Стамбульської конвенції, її практичному впровадженню у повсякденне життя.

Сергій ГЕРАСИМЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»