Професор Донецького національного університету та голова «Інституту соціальних досліджень та політичного аналізу» Володимир Кипень зробив честь організаторам дводенного семінару у місті Вінниця і згодився провести чудовий презентаційний блок для журналістів і громадських діячів, що зібралися разом у рамках проекту «Регіональні голоси за демократію».
Володимир Порфирович Кіпень
Володимир Порфирович Кіпень – не лише відомий науковий діяч, але й шанований та авторитетний громадський діяч, який нині, після переїзду Донецького національного університету у місто Вінниця, активно займається експертною діяльністю, дослідженнями та лобістськими ініціативами у тому числі у сфері європейського розвитку університету за підтримки фонду «Відродження». Також «Інститут соціальних досліджень та політичного аналізу» веде моніторинг інформаційних полів та медіа-процесів.
Теми, які підняв під час обговорення на семінарі Володимир Кипень, стосувалися проблем права голосу для тимчасово переміщених осіб, особливостей нормативного регулювання місцевих виборів та централізації влади. Йшла мова про те, як анонсовані владою реформи, що пов’язані із конституційними змінами, впливають на вибори, які є у цій сфері плани та загрози!
Володимир Порфирович Кіпень
Політичний ландшафт в Україні та на Вінниччині наразі досить розмаїтий. Наразі соціологія свідчить про те, що прийти і проголосувати на місцевих виборах готові 68%, і це досить високий показник електоральної активності, який при нинішній розчарованості та певною мірою дезорієнтованості серед громадян, ці цифри – абсолютно фантастичні. Дуже добре буде, якщо сумарно на місцевих виборах прихід виборців перетне бар’єр у 50%, переконаний професора Кіпень.
Що стосується проблем, з якими стикаються переселенці, то зараз існує три законопроекти по наданні прав голосувати переселенцям в Україні – під номерами 25.01.1, 25.01.1. та 25.01.3. Всі вони пропонують вирішити цю проблему, і всі по-різному, наприклад, взяти бази даних міграційної служби і через зафіксовані там адреси «прив’язати» переселенців до територій, де вони зараз проживають. Інший варіант – варіант «автоматичної заявки» на дільниці, чия слабкість – це те, що мільйони переселенців нині кочують Україною. Третій варіант – робота по списках Центрів зайнятості по переселенцях, що стоять на обліку. Жоден з них повністю всі проблеми не знімає, а отже політична дискусія ще попереду.
На думку Володимира Порфировича, ще однією із загроз є те, що олігархи тримають у своїх руках, фігурально кажучи, акції сучасних політичних партій в Україні. І нині в українців є два шляхи – або віддавати реформи на відкуп чиновникам і партійним бонзам, що надзвичайно небезпечно, або брати відповідальність на себе. І саме місцеві вибори мають показати всім нам рівень готовності громади – нашої з вами готовності, - до участі в змінах в Україні. Рівень готовності включатися у ці зміни, рівень професійності можливого включення у проведення реформ. І точно так само – рівень байдужості, рівень пасивності, рівень абсентеїзму (від англ.. слова «absent» - відсутній).
Завдання громадського сектору та ЗМІ на місцевих виборах, на думку професора Кіпеня, це формувати якомога більший рівень включеності громадян у дискусії та обговорення. І тут мета активістів третього сектору та журналістів співпадає із завданням політиків. Але далі ці шляхи розходяться, тому що завдання журналістів та інститутів громадянського суспільства – формувати у людей критичний погляд на партії, кандидатів, процес виборів.
Наразі виникає багато питань, пов’язаних із виборами, зокрема, ще й таке питання як, хто буде локомотивом у зборі голосів – чи партійні бренди, чи конкретні обличчя. Зважаючи на високий рівень розчарування у суспільстві, одним із компонентів, що буде активно використовуватися, це будуть «регіональні» місцеві партійні бренди та нові обличчя на локальному рівні.
текст - Вікторія Талашкевич, фото - Оксана Пустовіт
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?