Як поляків заохочують бути активними

12.01.16, 12:00

Наприкінці минулого року журналістка газети "Наша Знам’янщина" Оксана Войчишина стала учасницею програми «Участь громадськості у місцевому самоврядуванні як механізм прямої демократії: правові аспекти та практика впровадження», яка відбулася завдяки Агенції США з міжнародного розвитку. Наслідком цієї подорожі став цикл статей про прояви демократії у наших сусідів та бажання поділитись з Вами, читачі, її кращими зразками.

За кожною гучною назвою іноземних чи національних програм приховано прості речі, котрі, розклавши по поличках, показують скелет чи то щаблі системи. Сьогодні на простих прикладах і у простих словах я Вам пояснюю, як у сусідній країні Польща, такі ж звичайні люди, як ми, українці, можуть і роблять себе активними громадянами. У Польщі нині існує 6 механізмів участі людей у демократичних процесах: референдуми, громадські слухання, громадський законодавчий проект, громадська законодавча ініціатива, місцева ініціатива, учасницький бюджет.

Референдуми – демократичний процес волевиявлення людей, а ще простіше – вирішення того, що хоче громада шляхом залучення ВСІХ. (пенсіонери, працюючі, молодь, навіть ті, хто неповнолітній). Референдум – дорогий інструмент, і поляки цього не приховують, це очевидно. Саме тому, щоб не витрачати кошти дарма, ініціювати такий прояв демократії можливо тільки, якщо ініціатива набирає 10% підтримки у повіті і 5% – у гміні (районі). За 4 минулих роки у Польщі відбулося 111 референдумів – тільки 16 мали результат, наприклад, зняли з посади мера міста. Зацікавленість людей у такому процесі теж невисока – тільки 17%. Самі поляки це пояснюють так – референдуми заполітизовані.

Громадські слухання – демократичне обговорення проблеми. Із них виділяють обов’язкові : коли вирішують межі гмін, територіальне планування або інвестиційні проекти в навколишнє середовище, які погано вплинуть на екологію. Для проведення слухань потрібно всього 1 тис. підписів. Іноді місцева влада сама може скласти план слухань на рік.

Громадська законодавча ініціатива – демократичний процес, коли мешканці тої чи іншої гміни самі можуть створити законодавчий проект. Для цього треба грамотне з юридичного боку написання проекту і 15 тис. підписів людей гміни. Часто поляки називають цей прояв демократії «мертвим», бо він потребує величезних зусиль і клопоту, але він все одно існує і законодавчо прописаний.

Місцева ініціатива – це найкращий (найдієвіший) прояв польської демократії. У половині польських гмін він діє. Кожна гміна призначає частину бюджету для покращення життя і різних суспільних ідей. Наприклад, облаштування, озеленення, де відбувається пряме залучення мешканців.

Учасницький бюджет – демократичний процес, який має у Польщі надзвичайно широке обговорення. Він існує з 2011 року у 190 гмінах (всього 2479 гмін).

Цикл учасницького бюджету:
– мотивація (для чого?);
- процес подання (влада гміни не може відкинути цю ініціативу людей);
– відбувається голосування і на наступний фінансовий рік внесення коштів для реалізації ідеї.

Більше того, існує дуже гарна закономірність – якщо гміна успішно реалізує якусь свою місцеву (локальну) ідею – центральна влада Польщі повертає їй із вкладеного бюджету 40 %. Саме тому 65% усіх польських гмін користуються місцевими ініціативами. Розмір цього бюджету може бути приблизно від 1 до 2 % відсотків від загального бюджету гміни.

Існують ще окремі цікаві громадські (демократичні) процеси, які діють в Польщі – це «марафони» чиновників (коли посадовці разом з громадою створюють проекти), є система міні-грантів для громадських організацій, коли виділяється 10-15 тис. злотих для реалізації невеликих ідей.

Примітка: Для того, щоб бути активним у Польщі, треба зовсім трошки – вийти до громади і зрозуміти, що пропонує влада для найактивніших своїх виборців. Пропозицій від державних органів для активістів чимало, навіть просити не треба, а стати частиною такого прогресивного руху теж можна без проблем. Звичайно, як і скрізь, є недоліки тих чи тих механізмів, але на фоні можливостей – то вже вторинне.