2400 гривні на чотирьох або Цікава економіка від влади

24.03.16, 10:00

Громадянське суспільство нашої країни переживає кризу. В Україні останні два роки намагаються адаптуватися два типи людей: жителі міст у мирних регіонах та внутрішньо переміщені особи, більшість з яких пережила страх війни та втратила абсолютно все. У суспільстві майже одразу виникло негативне відношення до переселенців, на щастя плітки про їхню нахабність не підтвердились, але деякі продовжують думати стереотипами.

Якщо стати на сторону людини, яка втратила усе майно і вимушена жити за рахунок волонтерської допомоги, навряд чи з’явиться відчуття повного комфорту. Переселенці мають право на виплати, однак ці виплати не покривають витрати. Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 переселенці непрацездатного віку отримують 884 грн., працездатні – 442 грн., але сумарні виплати на сім’ю не можуть перевищувати 2400 грн. на місяць. Такі виплати проводяться лише впродовж півроку, працездатні повинні мати роботу і ще багато додаткових умов.

Якщо підрахувати то сім’я, яка складається з батька, матері та однієї дитини отримуватиме 1768 грн., якщо в сім’ї є ще одна дитина, вони вийдуть за рамки 2400 грн.. На таку суму можна знімати невелику квартиру, але вистачить лише на квартиру. Ще можливі виплати тим, хто зареєструвався на біржі зайнятості, однак величезна кількість умов спостерігається і там. Це провокує знаходити альтернативи.

«Щоб прокормити сім’ю, переселенець йде на будь-яку роботу, або інший варіант – чоловіки працюють у Росії, а жінки у Кіровограді. Такі випадки не часте явище, але таких сімей багато», – розповіла координатор Луганської та Донецької областей при обласному штабі по переселенцям при ОДА, голова ГО «Крок на зустріч людям» Валентина Кулачко. Однак найбільша проблема – відсутність поінформованості населення про їхні права, тому громадяни і не звертаються до багатьох установ. Гостро ця проблема стосується людей, які проживають у районах та селах. Спільний проект Датської правозахисної організації та Української гельсінської спілки з прав людини дозволяє юристам створювати мобільні юридичні клініки і надавати послуги консультування, складання позовних заяв та листів у адміністративні структури, а також супровід у суді.

Юрист приймальні УГСПЛ Олена Гурба

«За декілька місяців ми зробили 49 мобільних клінік та пару успішних судових справ провели. І одна проблем – це незнання своїх прав та обов’язків. Треба щоб було яке-небудь інформаційне агентство або передачу транслювати на телебаченні, чи може щось інше», – поділилася спостереженнями юрист приймальні УГСПЛ Олена Гурба. Актуальною залишається складність забезпечення житлом, оскільки стани у чергу на житло переселенці не можуть для цього потрібна прописка. Якщо ж сім’ї переселенців вдасться купити житло, вони втратять виплати грошової допомоги та пільги.

Щодо цього питання висловилась Валентина Кулачко: «Я спілкуюсь майже з усіма областями, і у кожній майже одні й ті самі проблеми. Перш за все житло. Ми б могли зібрати людей, які виграють тендери на проведення будівництва, інвесторів та добудувати 5-6 будівель недострою. Це було б житло для кіровоградців, переселенців та сімей військових АТО. Треба сідати за один стіл з міською радою, обласними депутатами та чітко розписати кожне питання, розробити програму».

Поки що актуальна проблема з наданням допомоги з складними юридичними питаннями, наприклад розірвання трудового договору з підприємцями з підконтрольних територій ЛНР та ДНР, або встановлення факту смерті та народження через суд. Поступово центри вторинної юридичної допомоги створюються і наразі діє Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою. вул. Дворцова, 64 (каб 109). Будемо подіватися він не буде останнім. Окрім того, ви можете звернутися за юридичною консультацією та правовою допомогою до громадської приймальні УГПЛ за адресою вул.. Єгорова, 40 (каб.213).