В Олександрівці відбулось відкриття меморіальної дошки на честь колишнього начальника пожежної охорони району майора внутрішньої служби Валерія Івановича Педана.
Валерій Іванович народився в м. Южно-Сахалінську, РФ, але у п’ятирічному віці разом з батьками переїхав до Кіровограда. Після закінчення школи, слідуючи прикладу батька, вступив до Харківського пожежно-технічного училища МВС СРСР. Після його успішного закінчення в 1969 році працював на посаді інспектора відділу пожежної охорони УМВС Кіровоградської області. У 1973 році він за наказом УВС очолив інспекцію державного пожежного нагляду Олександрівського райвідділу внутрішніх справ, отримавши у підпорядкування всю пожежну охорону району.
На момент призначення Валерія Івановича в Олександрівський підрозділ пожежна частина розташовувалась в пристосованому приміщенні автогаража місцевого колгоспу «Іскра», де були практично відсутні всі необхідні умови організації та несення служби.
Розуміючи необхідність створення матеріально-технічної бази, молодий та енергійний керівник ініціював та організував будівництво нової пожежної частини.
Завдяки його організаторським здібностям, комунікабельності та наполегливості місцева влада з розумінням поставилася до його пропозиції та виділила ділянку землі під будівництво.
Будівництво здійснювалось господарським способом і саме на Валерія Педана лягла відповідальність за організацію будівництва, постачання будівельних матеріалів, виконання робіт. У кінці 1975 року будівництво було закінчено і частина працівників перейшла працювати у просторі, світлі та комфортні приміщення, що значно сприяло підвищенню ефективності праці особового складу служби.
Пожежно-рятувальна частина району розміщується в цій будівлі і зараз.
Глибоко відданий своїй справі, Валерій Іванович дбав і про майбутнє пожежно-рятувальної служби району. Завдячуючи його авторитету та рекомендаціям, починаючи з 1977 року, більше ста юнаків і дівчат закінчили Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР (пізніше - інститут, університет, академія) і успішно працювали та працюють понині на різних посадах начальницького складу по всій території колишнього Радянського Союзу.
У 1986 році для подальшого проходження служби Валерій Іванович перевівся до Красноярського краю, де також очолив пожежну охорону одного із районів Далекого Сибіру. І знову побудував там нову пожежну частину та житловий будинок для особового складу.
Повернувшись в 1992 році в Олександрівку уже пенсіонером, він ще довго отримував подяки та вітання з Красноярського краю.
Навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку, Валерій Іванович не міг сидіти без діла, тому пішов працювати в райспоживтовариство, де знову займався будівництвом та створенням нових технологічних ліній, але в душі він завжди залишався пожежним-вогнеборцем.
Валерія Івановича завжди відрізняло невпинне бажання допомагати людям, створювати для них комфортні умови роботи і життя, він завжди дбав про всіх, брався допомагати у вирішенні і службових, і побутових питань колег, підлеглих, друзів. До нього йшли і він допомагав, мав багато друзів та однодумців.
Виховав трьох прекрасних дітей, двоє з яких, Роман та Ольга, продовжують династію сім’ї Педанів і працюють в пожежно-рятувальній службі Кіровоградщини. Дружина Наталія завжди була для Валерія Івановича надійним тилом – розуміла, підтримувала, допомагала.
Приємно, що наступні керівники пожежної охорони району (нині Державної служби з надзвичайних ситуацій), Олександр Луценко, Анатолій Гутін, Сергій Костенко, пам’ятають і шанують внесок Валерія Івановича Педана в становлення та розбудову пожежної охорони району.
У ДСНС України
у Кіровоградській області
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?