Недорозчистили…
31 жовтня офіційно відкрили відремонтовану гідроспоруду на річці Інгул в центрі Кіровограда, що біля Михайлівського, колись Кіровського мосту. За кілька місяців було проведено значні обсяги бетонних робіт, дамбу осучаснили, встановили нові водяні затвори, в тому числі два – з механізованим підйомом, не забули і про поручні на гідроспоруді, яких раніше просто не було.
Обєкт відвідали міський голова Андрій Райкович і секретар міської ради Андрій Табалов, подивилися на заповнене свіжою водою русло і випробували механізм підйому водяних затворів, після чого інженерну споруду можна вважати введеною в експлуатацію.
В останнє руслом займалися в 70-х роках минулого сторіччя, коли річку «закували» в бетонні береги. За цей час русло Інгулу наскільки замулилося, що річка почала втрачати здатність до самовідтворення.
Доки рівень води для ремонту гідроспоруди в Інгулі був знижений до максимально можливого рівня, всі могли бачити цю апокаліптичну картину – дно річки Інгул, захаращене різноманітним непотребом. Небайдужі громадяни кілька разів закликали владу, у тому числі і через соціальні мережі, звернути увагу на катастрофічний стан головної водної артерії обласного центру і зосередити зусилля на її порятунку шляхом поглиблення русла, доки йдуть ремонтні роботи, але – марно. Річище швиденько заповнили водою, фактично сховавши «кінці, тобто бруд, безгосподарність і байдужість, в воду».
Фахівці кажуть, що таким чином справу, яка могла б врятувати Інгул від остаточного замулення і загибелі, спустили за водою, адже русло і далі продовжуватиме замулюватись, при цьому будуть перекриватися стоки підземних вод. А це може призвести і до підтоплень, причому не нижче за течією, а в центрі Кіровограда, там де колись і було справжнє русло річки. Втім, влада в Кіровограді на всіх рівнях вже давно махнула рукою на малі річки, струмки та потічки, які в своїй більшості вже зникли і залишилися хіба що в якості міських гідронімів, таких як Озерна Балка.
Поглиблення русла Інгулу до якихось первісних значень значно знизить ризик підтоплень, бо річка буде здатна утримувати набагато більші об’єми повеневих вод.
Втім, не все втрачено і до проблеми, особливо взимку, можна повернутися в будь-який момент, тобто знизити рівень води, піднявши затвори на відремонтованій дамбі, і зайнятися очищенням та поглибленням русла Інгулу. Для цього є всі технічні та інженерні можливості, як ми могли переконатися при проведенні робіт на гідроспоруді Михайлівського мосту. Тим більше, ми маємо приклад системного підходу до порятунку малих річок в Олександрії, про що писала місцева газета «Вільне слово» за 14 вересня поточного року.
Там взялися розчищати річку Березівку, спираючись на проект реконструкції річки, затверджений ще в 2009 році. Справою опікується місцева влада і Олександрійське міжрайонне управління водного господарства.
На думку фахівців, стан річки такий, що зараз просто не дозволяє вважати її річкою. Для її порятунку передбачається поглибити русло до глибини півтора метри, тобто наблизитись до колишнього природного стану. В планах – забезпечити повне очищення річки Березівка в межах Олександрії за кілька наступних років. Є і загальні проблеми – забудованість водоохоронної зони(ділянки берега, категорично забороненої для будівництва і ведення господарства - автор) і засміченість продуктами життєдіяльності населення. Це вже проблема іншого рівня, але при бажанні, можна вирішувати і її, адже річка нам дарована на тисячоліття. На сам кінець, згадаю рядки давно написаного вірша, який так і називався – «Річечка Березівка»:
Давайте вийдем і руками
Повигрібаєм бруд із ями.
Врятуєм залишки ріки,
Бо їй текти – через віки!
Сергій Полулях
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?