Східний гірничо-збагачувальний комбінат: Ось така турбота...

29.05.17, 18:00

Завдяки широкому висвітленню питання про гірничий відвід для Інгульської шахти, яке розглядалося на засіданні сесії обласної ради від 19 травня цього року, громадськість дізналася про турботу Кіровоградської міської ради та Кіровоградської обласної ради про здоров'я та добробут населення, проте така позиція не розкриває всю глибину і складність проблеми.

Перед розглядом проекту рішення, слово взяв голова Кіровоградської міської ради Андрій Райкович, якому напередодні не вдалося провести сесію міської ради, де в порядку денному теж стояло питання гірничого відводу для Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Нагадаємо, що Інгульська шахта в цьому році відзначає 50-ти річний ювілей, а будівництво шахти сприяло докорінній зміні вигляду Кіровограда – завдяки шахті тут почалося масштабне будівництво дев’ятиповерхових мікрорайонів з розвинутою інфраструктурою.

Зараз шахта є основним постачальником уранової руди в Україні, яка використовується для забезпечення АЕС ядерним паливом і одним з небагатьох острівців соціальної стабільності в регіоні. А. Райкович заявив, що розуміючи стратегічне значення шахти не лише для України, але і для міста, місто все ж просить депутатів обласної ради відкласти надання погодження, бо шахта, буцім-то, здійснює значний негативний вплив на довкілля. В якості аргументів він використав не раз спростовану інформацію про скарги окремих мешканців; сказав, що шахта не займається ліквідацією відвалів; скидає неочищену воду; не має програми захисту довкілля; не виконує свої соціальні зобов’язання. А далі - прозвучала цілком бізнесова пропозиція, мовляв усім цим можна було і знехтувати, якби СхідГЗК виділяв кошти на розвиток обласного центру, бо якихось 500 тисяч «лівих» гривень на рік, від такого потужного державного підприємства, це не серйозно.

В обговорення, яке тривало майже годину, включились інші депутати обласної ради, які погоджувались з тезою про стратегічність і важливість питання діяльності урановидобувної галузі, але теж натякали, що здоров’я мешканців варте додаткових коштів від СхідГЗК, проте жодної серйозної чи перевіреної інформації на підтвердження тези про шкідливість діяльності шахти, яка працює під суворим контролем як держави, так і громадськості, включаючи ЗМІ, ніхто так і не надав.

Послухавши декого з затятих захисників довкілля, мешканці інших міст і сіл України можуть подумати що на копрах Інгульської шахти стоять «гіперболоїди інженера Гаріна», які поливають місто смертоносними променями, а будинки мешканців обласного центру обстрілюють з важкої артилерії, завдаючи руйнувань, страшніших, ніж в аеропорту Донецька, а мешканці пересуваються виключно «вперед ногами»… Згодом викристалізувалась і основна ідея такої постановки питання, мовляв, ми розуміємо стратегічність і таке інше, от нехай Гройсман, тобто Уряд, і поворушиться, якщо хоче, щоб ядерна енергетика України працювала без збоїв. Дехто відверто заявляв, що нічого страшного не станеться, якщо шахта трішки постоїть, доки вимоги не будуть задоволені.

Аргументація головного інженера СхідГЗК Віктора Пухальського, про те, що звинувачення на адресу шахти абсолютно бездоказові і безпідставні, а тому мова йде, не більше і не менше, як про енергетичну незалежність України, яку в умовах втрачених ресурсів Донбасу, забезпечує якраз ядерна енергетика, нікого не переконали. Тим більше, що державне підприємство, яке сплачує в бюджети та фонди Кіровоградщини десятки мільйонів гривень(загалом, три шахти сплачують 206 мільйонів гривень на рік! - автор), не має можливості розпоряджатися коштами з метою благодійництва, як це можуть робити ті ж приватні компанії, але діалог можливий. Більше того, комбінат лише за рахунок власних, критично обмежених ресурсів, продовжує будівництво Новокостянтинівської шахти, запроваджує сучасні технології мінімізації впливу на довкілля на тій же Інгульській шахті – блокове підземне вилуговування, ліквідація відвалів забалансових руди, модернізація дільниці очистки шахтних вод. Тим більше, що і гірники, як мешканці області, зовсім не проти збільшення не лише заробітних плат, але і державного фінансування та інших соціальних гарантій.

Головне – шахта діє в межах норм і правил, які роблять її діяльність безпечною і для довкілля, і для населення, що не раз знаходило підтвердження в висновках незалежних, у тому числі міжнародних, експертів. Проте більшість не пройнялася важливістю моменту і не підтримала проект захисту енергетичної незалежності країни. Чому так сталося – хто його знає? Можливо хтось заробляє політичні дивіденди, хтось повівся на екологічну демагогію, хтось повірив, що уряд злякається і швиденько дасть Кіровоградській області халявні сотні мільйонів гривень, хтось вирішив просто підтримати авторитет Райковича в місті, а когось просто - «душить жаба». Кажуть, що основною причиною такої різкої зміни поглядів «державних мужів» області, стали інвестиційні проекти, над якими комбінат б’ється ось уже скільки років. Інформація про 150 мільйонів доларів в будівництво НКШ від можливого китайського інвестора, дивним чином вплинули на світосприйняття наших обранців, які думають, що в сучасному прагматичному світі, кредити роздаються лише для того, щоб їх можна безконтрольно «освоїти».

Однак, наголошу, депутати обласної ради, в якійсь мірі справді державні люди і просто зобов’язані думати про можливі наслідки такого підходу до питання державної ваги, оскільки події можуть розвиватися зовсім не так, як уявляється декому. Наприклад, Інгульська шахта, яка забезпечує значну частку української уранової сировини, найближчим часом буде змушена призупинити видобуток. Як наслідок, це може призвести до зупинки гідрометалургійного заводу і до зриву контракту на поставку концентрату, причому це набагато ближчі перспективи, ніж можна уявити. Зупинка виробництва ускладнить поточну кредитну політику комбінату, (бо хто і під що кредитуватиме? - автор), а відсутність коштів – заморозить виконання зобов’язань перед партнерами – постачальниками матеріалів і комплектуючих, не кажучи вже про заробітні плати.

В таких умовах надзвичайно туманними виглядають і перспективи діяльності Смолінської та Новокостянтинівської шахт. На черзі – зрив договорів Схід ГЗК з інвесторами, які відкривають перспективи добудови Новокостянтинівської шахти і модернізацію Інгульської, у тому числі - і в питаннях мінімізації впливу на довкілля, адже інвестори дуже уважно вивчають так званий інвестиційний клімат. Тому навряд чи хтось згодиться фінансувати екологічні програми, про які так турбуються окремі депутати, якщо сама шахта зупиниться і не буде мати можливість заробляти гроші. Ну, а про кілька тисяч робочих місць та соціальний захист сімей працівників шахти хвилюватися немає потреби – за них потурбуються депутати облради. Хто не вірить, що такі дії місцевої влади можуть призвести до зникнення потужної урановидобувної галузі – нехай поїде в Олександрію, колись буровугільну столицю України де від ВО «Олександрія-вугілля», на якому працювали майже 20 тисяч гірників, енергетиків та будівельників, не залишилося нічого.

Воістину, Кіровоградщина має найкращий економічний потенціал, пов'язаний з ядерною та буровугільною енергетикою, який ризикує втратити остаточно! Ось такі розклади, проте дивно, що і обласна влада, теж погодилася з реалізацією плану фактичного знищення ядерної енергетики України, бо ніхто і слова не сказав на підтримку українського виробника, але потрібно подумати і про таке. Можливо, ядерна енергетика України від зникнення кіровоградських шахт в цілому і не постраждає. В найближчій перспективі кіровоградський уран може замінити хоча б і казахстанський, але він знаходиться під контролем країни-агресора, тобто – Росії. Як кажуть у таких випадках – дивись пункт № 1 про Донбас, і пункт № 2 про 206 мільйонів гривень податків від уранових шахт, розташованих у нас. Саме тут прихована сутність питання про енергетичну незалежність України та її ядерно-енергетичну безпеку.

Окрім того, Інгульська шахта, як підприємство ядерно-енергетичного комплексу, реально працює на зниження вартості електричної енергії для населення, яка закладена в набагато дешевшій ціні кіловата, ніж від інших виробників електроенергії. Це до питання відповідальності органів місцевого самоврядування, яким держава збирається делегувати значні повноваження, що буквально впливають на стратегічні характеристики України. Дуже хотілося, щоб Кіровоградська обласна рада, приймаючи виважені і спрямовані на розвиток громад рішень, так і залишалася прикладом стабільності в нашому динамічному і часто не передбачуваному світі.

автор - Сергій Полулях



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Юлия .Частный зоопарк в селе Озера
Подскажите пожалуйста работает зоопарк в августе. Кто ездил?
Наташа .​Серебряное озеро (Скала)
Жилье для отдыхающих, т. 098-91-25-502
Марк .Музей Эльворти - завода "Красная Звезда"
Уважаемая Виктория! Спасибо за совет. Попробую им воспользоваться. С уважением, Марк.