Дослідження: Як дотримуються ЗМІ професійних стандартів?

12.09.17, 14:00

Що ми читаємо? Як дотримуються професійних стандартів у друкованих виданнях національного рівня? Інститут масової інформації дослідили ці питання. Проаналізували публікації в «Дзеркало тижня», «Новое время», «Факты и комментарии», «Сегодня», «КП в Украине», «Вести», «Газета по-українськи» в ІІ кварталі 2017 року. Ключові факти моніторингу – в інфографіці від «Інтерньюз-Україна».

Більше половини матеріалів (65%) без порушення професійних стандартів у газети «Сегодня». Найнижчі показники під час моніторингу зафіксували у «Вести» – лише 30% матеріалів не мали порушень. Загалом балансу думок не дотримуються у 21% матеріалів друкованих ЗМІ, у новинах на конфліктні теми, в яких журналісти не брали і не зазначали, що намагаються отримати коментар у інших сторін. Трохи гірші показники дотримання стандарту достовірності – 24% матеріалів, наприклад, з використанням посилань на неверифіковані акаунти в соцмережах. Стандарт відокремлення фактів від коментарів у середньому у друкованих ЗМІ порушувався у 19% матеріалів.

Публікували у друкованих ЗМІ матеріали з ознаками замовності, 47% з них – політичного характеру. Так, прихована реклама найчастіше з'являлась в «Сегодня» та «Газеті по-українськи» (по 7 матеріалів). Не виявлено таких статей в досліджуваний період в газеті «Факты и комментарии».

Національні телеканали дедалі більше використовують соцмережі як джерело новин (понад в 2 рази рази частіше порівняно з минулим 2016 роком), проте перевагу надають інформації від власних кореспондентів (джерело 60% інформації). Які ще особливості відзначили Детектор медіа та Академія української преси в ході моніторингу національного ТВ у другому кварталі 2017 року – в інфографіці від «Інтерньюз-Україна».

Про професійні стандарти. Моніторингу підлягали «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, UA:Перший та 5 канал. У 2017 році достовірність фактів на телебаченні переважно забезпечують власні кореспонденти або офіційні джерела, соціальні мережі менше, проте їх показник зростає порівняно з минулим роком. За спостереженнями фахівців, за результатами травневого моніторингу 2017 року балансу думок дотримуються у 17% повідомлень. Найбільше повідомлень з декількома точками зору наразі спостерігається на телеканалах 1+1 − 24%; СТБ – 22% та Інтері – 21%. Найменше таких повідомлень виявлено на 5-му каналі – 7%. В травні 2017 року найбільше коментарів щодо подій надано журналістами (37%) та громадянами (36%). Частка коментарів експертів не перевищує чверті – така тенденція зберігається з 2016 року.

Матеріали з ознаками замовності, теми інформаційного простору. На національному телебаченні продовжує зберігатись тенденція до дисбалансу уваги та синхрону на користь правлячої коаліції. Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах травня є Народний фронт та Радикальна партія Олега Ляшка – по 4 % кожна, Блок Петра Порошенка й Опозиційний блок мають по 3% уваги (за даними Академії української преси). Загалом, за матеріалами Детектор медіа, було виявлено 21% джинсових матеріалів. Тематично переважає висвітлення політичних (з відповідною політичною поляризацією каналів) та кримінальних новин, тема боротьби з корупцією. Майже без уваги залишаються місцеві новини, події культури, міжнародні новини.

Високий рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, але критично низька відповідність критерію балансу думок – такі результати моніторингу радіостанцій національного рівня у ІІ кварталі 2017 року від Детектор Медіа, зокрема, у дослідженні аналізували висвітлення подій 9 травня. Фахівці вивчили роботу двох радіостанцій: «Ера» та «Вести». Дійшли висновку, що обидва радіо приблизно однаково відповідають фаховим стандартам (середні показники 3,08 та 3,36 відповідно з шести можливих). Про це та інше детально в інфографіці від «Інтерньюз-Україна».

На обох радіостанціях у досліджуваний період фахівці відзначили критично низькі показники стандарту балансу думок — 6 % матеріалів у «Ери» та 4% — у «Вестей». Трохи кращою виявилась ситуація з достовірністю - на «Ері» передавали 76% матеріалів із коректними і повноцінними посиланнями на джерела. Показник «Вестей» тут становив трохи більше половини, лише 53% матеріалів. Разом з тим моніторинг відзначив на радіо високі показники відповідності критерію відокремелення фактів від коментарів (94% на «Ері» та 96% на «Вестях»). На думку експертів, це пов'язано з невеликим хронометражем новин на радіо, в які важко додати особисту думку кореспондента чи ведучого.

Матералів з ознакою замовності на радіо у ІІ кварталі 2017 року транслювали небагато – 20% на «Ері» та всього 4% на «Вести». Пропагандистських матеріалів у радіоефірі фахівці не виявили. Першість серед висвітлюваних тем на національному радіо отримали кримінальні новини, натомість найменше уваги в ефірі отримали соціальна політика і наука.

В українських онлайн-ЗМІ дотримуються професійних стандартів. Про це свідчать результати моніторингу, що провели фахівці Інституту масової інформації у червні 2017 року. На наявність порушень вимог балансу думок, достовірності та відокремлення фактів від коментарів перевірили 10 Інтернет-видань: «Українська правда», «Ліга», УНІАН, Укрінформ, «Корреспондент», 112 канал, LB.ua, «Страна.ua», «Обозреватель» і «Цензор.нет». Найкращий середній показник – 96% матеріалів без порушень журналістських стандартів. В період моніторингу в онлайн-ЗМІ з'являлись матеріали з ознаками замовності, переважно політичного характеру (у 97% випадків). Основний замовник – Опозиційний блок (37%), також багато джинси про Тернопільську ОДА і її голову Степана Барну (15%) та Олега Ляшка (8%). Про це і не тільки в інфографіці від «Інтерньюз-Україна».

Як дотримувались регіональні телеканали стандартів журналістики у ІІ кварталі 2017 року? Скільки матеріалів з ознаками замовності з'являлось на ТБ в регіонах? Які теми преважали в ефірі? Відповіді на ці та інші питання у зручній інфографіці від «Інтерньюз-Україна». Регіональні канали переважно дотримуються вимог балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів у матеріалах (4,02 з 6 можливих балів). Про це свідчитьмоніторинг підготовлений Детектор Медіа. Проте лише у 74 з 284 сюжетів були дотримані абсолютно всі стандарти інформаційної журналістики.

Для моніторингу було обрано по кілька каналів у чотирьох областях: Дніпропетровська область (11-й канал, 9-й канал, 34-й канал), Львівська область (ZIK, НТА), Миколаївська область (МАРТ, НІС) та Чернівецька область (ТВА, «Чернівецький промінь») Балансу регіональні телеканали в середньому дотримуються у 63% випадків. Найвищий показник на дніпровському 9 каналі, де збалансованими виявилися 85% сюжетів. Найменше збалансованих матеріалів було виявлено на львівському «НТА» – всього 38%.

Багато телеканалів пильно слідкують за достовірністю інформації в ефірі (середній показник становить 80%). Найвищий – у «11 телеканалу» зі Львова – 94% повідомлень з посиланням на джерела. Проте не відстають від нього миколаївський МАРТ (93%), чернівецькі ТВА (91%) та «Промінь» (90%). А от найнижчі показники в рамках моніторингу показали львівські медіа: ZIK із 63% повідомлень і НТА, де якісні посилання містяться всього лише в 55% новин.

Не так добре складається з відокремленням фактів від коментарів – цього стандарту журналісти дотрималися всього лише в 56% своїх матеріалів. Згідно зі спостереженнями фахівців, найвищі показники демонструють на миколаївському каналі МАРТ (89% дотримання стандарту). Також цей показник досить високий на дніпровському 34 каналі (83%). Найнижчий показник також зафіксований у Миколаєві, місцевий НІС підготував усього 25% новин, де факти та думки журналістів чітко розмежовувалися.

Матеріали доступні для вільного розповсюдження у друкованих та онлайн-ЗМІ з посиланням на розробників. Інфографіку розроблено ГО «Інтерньюз-Україна» в рамках проекту «U-media»