Жоден чиновник не сів у в’язницю за декларування недостовірної інформації за останні два роки

04.02.18, 14:00

Антикорупційна група Реанімаційний пакет реформ оприлюднила проблеми роботи з електронними звітами під час круглого столу «Чи відповість хтось за брехню в е-декларації».

Зараз завершено 194 кримінальних провадження за декларування недостовірної інформації, розповів головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов. Левова частка розглядалася Нацполіцією та прокуратурою. До вироків доведено 8%: винесено 14 обвинувачень, 4 особи засуджені до відбування покарання, але позбавлені його судом. Шестеро засуджені до громадських робіт та один звільнений від цього. Четверо ж засуджені до штрафу, з них троє – звільнені від сплати грошей. Тож за два роки жоден з чиновників через брехню у декларації до в’язниці не сів, - зазначив Олександр Лємєнов.

«Переважна більшість кримінальних проваджень закінчується тим, що суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, - підкреслив Олександр Лємєнов. - Тобто, хоч обвинувачений і визнає вину перед судом, суд не визнає його винним та не застосовує до нього кримінальні санкції. Трапляються випадки, коли про клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду звертається сам прокурор».

Урядовці ж та нардепи до уваги правоохоронних органів потрапляють дуже рідко

Та навіть кримінальні провадження відкривають не проти топ-менеджменту держави, а проти дрібних службовців, - зауважують у РПР. Урядовці ж та нардепи до уваги правоохоронних органів потрапляють дуже рідко, хоча майна в них багато, тож і приводів для розслідувань має бути більше. Причина, вважають у Реанімаційному Пакеті Реформ, - відсутність політичної волі у керівництва держави та повний контроль Національного агентства із запобігання корупції з боку Адміністрації Президента, вважає Олександр Лємєнов.

Національне агентство у боротьбі з корупцією стало свідомим гальмом розслідування антикорупційних злочинів - Лещенко

Нинішнє керівництво держави взагалі не бажало запускати електронне декларування, додав народний депутат Сергій Лещенко. Та було вимушено, оскільки це було вимогою Євросоюзу для надання безвізу. Нині ж Національне агентство у боротьбі з корупцією стало свідомим гальмом розслідування антикорупційних злочинів, вважає нардеп.

«Наприкінці минулого року вийшло роз’яснення НАЗК за підписом пані Корчак, яка приписала НАБУ розслідувати незаконне збагачення лише після відповідного висновку НАЗК, - розповів Сергій Лещенко. - Тобто НАЗК поставило себе вище за закон України, приписало собі функції Конституційного Суду, і визначило, що тільки ті, хто пройшов горнило НАЗК, може потрапити в НАБУ по статті «Незаконне збагачення». Зрозуміло, що це просто інструмент захисту корупціонерів від НАБУ, тому що за весь минулий рік було передано лише чотири справи від НАЗК до НАБУ про незаконне збагачення. Тоді як журналісти і експерти передавали десятки подібних звернень до НАБУ, і ці справи розслідуються».

Нині з понад мільйона поданих декларацій перевірено лише 100, зазначив головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов. НАЗК не знаходить порушень у декларації, зокрема, нардепа від «Блоку Петра Порошенка» Третьякова через те, що відомству не надала інформацію податкова та інші відомства, зауважив голова правління StateWatch Гліб Каневський. А відсутність у декларації голови ради суддів Валентини Сімоненко корпоративних прав чоловіка Нацагентство із запобігання корупції розглядає 10 місяців, додав адвокат, член ГО «Автомайдан» Роман Маселко.

Треба змінити формат антикорупційних органів

Для того, щоб змінити ситуацію, необхідно терміново змінити формат НАЗК, вважає екс-голова апарату Нацагентства із запобігання корупції Ігор Ткаченко. І при переформуватуванні обов’язково враховувати український металітет. Наприклад, в Болгарії комісія НАЗК складається з 5 осіб, в Україні ж необхідно більше.

«Враховуючи менталітет нашої держави, ви не знайдете іншого колегіального органу, який складається з п’яти осіб, - зазначив Ігор Ткаченко. - Всі колегіальні органи, які існують в Україні, складаються з 9 осіб як мінімум. Тому що 5 набагато легше домовитися між собою про щось або на них впливати легше, ніж на 9, 12. Другий момент – якщо керівництво органу обирається з його членів, то в нашій країні, менталітет підказує, що не можна домовлятись 5 особам домовлятись, що кожен з них буде два роки головою».

Також, на думку експертів, для запуску ефективного механізму покарання за брехню в декларації потрібно переглянути закон «Про запобігання корупції». Але найважливіше саме зараз – перезавантажити НАЗК. Адже в такому вигляді, як зараз, жоден орган, який фінансується з кишень платників податків, існувати не може, - підкреслив Олекснда Лємєнов.

Для довідки: Організатори круглого столу – Інститут Горшеніна та Реанімаційний Пакет Реформ. У обговоренні взяли участь народний депутат України Сергій Лещенко, головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов, екс-голова апарату НАЗК Ігор Ткаченко, адвокат, член ГО «Автомайдан» Роман Маселко та голова правління StateWatch Гліб Каневський. Захід організовано у партнерстві РПР та інститута Горшеніна.