​Проект USAID повернув ВІЛ-позитивного чоловіка до створення сувенірів

28.09.18, 14:00

- Мене викликали до лікаря і повідомили про ВІЛ. У мене був шок. Що я знав про ВІЛ-інфекцію? Не багато. Перед очима плакати у лікарнях з написами: «ВІЛ – це чума ХХ століття»… Одразу про свій діагноз я сказав мамі і дружині. У них теж був шок, хвилювання, - пригадує Ярослав.

Ярославу 32 роки, він працював різноробочим на ремонтних роботах. У нього є сім’я – дружина і дитина. Як він інфікувався, не знає. Каже, перечитав фахову літературу про шляхи передачі ВІЛ-інфекції, але досі для себе ствердної відповіді не знайшов.

- Я здавав аналізи на ІФА, їздив у Кропивницький здавав тести на вірусне навантаження і СД4. Як я інфікувався ВІЛ? Було дуже багато варіантів. Мені хоча би знати терміни, коли я інфікувався. Але цього ніхто не може сказати… Протягом п’яти років я проживаю з однією жінкою. Вона того ж дня здала тест, у неї немає ВІЛ. Мене не оперували. Можливо, я комусь надавав допомогу, перев’язував рану і так отримав ВІЛ… Але я не можу стверджувати, що це дійсно було причиною…, - розмірковує Ярослав.

Лікарня, в якій Ярославу поставили діагноз, одна із восьми партнерів проекту USAID HealthLink на Кіровоградщині. Тут запроваджено нові підходи до тестування на ВІЛ, серед яких – достатня кількість наборів для експрес-тестування на ВІЛ-інфекцію, навчання медиків та соціальних працівників методам обстеження і тестування, надання соціальними працівниками психологічної підтримки тим, хто дізнався про свій ВІЛ-позитивний статус. Власне, соціальний працівник і допомогла Ярославу змиритися із ситуацією та навчитися жити з ВІЛ.

- Соціальний працівник мені розповіла, що ВІЛ - це не кінець світу. Спочатку, звичайно ж, потрібна підтримка соціального працівника. У лікаря завдання –лікувати. Але далі, хто підтримає, коли для рідних почути діагноз це теж шок? Тому, я би хотів сказати людям, які щойно дізналися про ВІЛ-позитивний статус, таке - завжди є заради чого жити. Чи заради кого! – каже Ярослав.

Найважливіше, чоловік знову повірив у себе та свої сили. Він вийшов із депресії, повернувся до свого захоплення – створення авторських сувенірів із дерева. Ярослав з головою «поринув» у свою саморобну майстерню. Кожен його виріб неповторний і оригінальний. У нього знову черга на замовлення. А після роботи-хобі, чоловік весь час проводить із сім’єю та друзями, адже життя з ВІЛ – повне чудових моментів.

За січень-липень 2018 року в Україні офіційно зареєстровано 10 332 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України та 22 серед іноземців. Проект USAID HealthLink націлений на ефективну роботу на виявлення ВІЛ-позитивних людей, які не знають свого статусу, збільшення кількості осіб, які знають свій ВІЛ-статус, досягнення цілей «90-90-90» стратегії «FastTrack» на 2016-2020 роки «Прискорення подолання ВІЛ-інфекції», що є ефективною моделлю подолання та протидії епідемії в регіоні.

Семененко Вікторія, PR-менеджер КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!