Заробітна плата та її державне регулювання

31.10.18, 10:00

Основною складовою грошових доходів населення є заробітна плата. Одним із головних завдань держави є забезпечення його мінімально припустимого розміру.

Заробітна плата – це ціна використання робочої сили або економічного ресурсу „праця”. Розрізняють номінальну та реальну з/п. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує робітник за свою роботу.

Реальна заробітна плата визначається обсягом товарів і послуг, які можна придбати за. Різниця між реальною і номінальною з/п в національній економіці свідчить не лише про рівень інфляції, а й про рівень державного втручання в економічні процеси та ефективність дії господарського механізму.

В усьому світі застосовують 2 основні форми з/п: погодинну і відрядну.

Погодинна заробітна плата –це плата за кількість праці розрахованої у годинах, вона виплачується шляхом множення кількості відпрацьованих годин на погодинну ставку з/п, яка визначається попитом і пропозицією на ринку праці.

Відрядна (поштучна) заробітна плата залежить від кількості виробленого продукту. Розраховується як добуток обсягу виконаної роботи та ціною за виробництво одиниці продукції. Відрядна система вважається більш прогресивною, оскільки вона заохочує робітника до підвищення продуктивності праці.

1 січня 2010 року вступив у силу Закон України про погодинну оплату праці, згідно з яким роботодавець не має права сплачувати працівнику менше мінімальної заробітної плати в місяць та менше мінімальної суми за годину праці. Застосування погодинної заробітної плати є доречним для робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Таке рішення вже було прийнято стосовно праці шахтарів.

Мінімальна заробітна плата – це гарантований державою соціальний мінімум нетарифікованої праці, який забезпечує фізіологічне відтворення робочої сили та є орієнтиром для роботодавця при визначенні розміру заробітної плати.

В умовах України, державна політика заробітної плати будується з урахуванням таких вимог (принципів):

-проведення глибокої структурної реформи заробітної плати;

-підвищення ролі тарифних угод і колективних договорів у регулюванні доходів;

-удосконалення податкового регулювання доходів населення;

-створення умов для зростання продуктивності праці;

-зростання рівня реальної з/п;

-періодична індексація заробітної плати у зв’язку з підвищенням споживчих цін;

-ліквідація заборгованості з виплат.

Заробітна платня не повинна бути єдиним джерелом доходів більшості населення. Тому слід розширяти економічну сферу діяльності суспільства для появи можливості отримання інших доходів – від власності, капіталу тощо, а також створення умов для виведення цих доходів із тіньового сектора.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

текст - Роман ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент, для сайту "Тусовка"