Ігор Ткачик: Допоможіть встати з інвалідного візочка

08.11.18, 18:00

«Я його і кормлю, і зуби чистю, і ложку тримаю - я його руки і ноги. Я веду Ігорька за дві руки, а якщо відпустю – він впаде. Якщо вчасно проходити реабілітацію – він зможе самостійно ходити. Це може статися?», - з великою надією запитує нас мама Ігоря Ткачика Наталя, яка звернулася у фонд за допомогою.

В 12-річного Ігоря - ДЦП, спастичний тетрапарез, епісиндром. Він пересувається в інвалідному візочку. Наталя розповідає, що для неї не звично просити. Завжди все сама робить і донька допомагає.

«На реабілітації у Трускавцях ми були лише двічі. Раніше – було ніяк, матеріально не виходило. А зараз тим паче, сім’я не повна. Чомусь я не можу звертатися за допомогою, мені здається, що є пріоритетні діти, що є захворювання терміновіші. Минулого року ми були вперше на реабілітації, то я побачила у синочка мінімальні зміни. У клініці Козявкіна щодня професора роблять мануалку – це нейрокорекція хребта. Йому стає легше – хребет вирівнюється, блоки зникають, покращується кровообіг. Для таких дітей, які в патологічних позах, то це взагалі неймовірне полегшення, - розповідає Наталя, продовжуючи: - ДЦП – це не захворювання, це стан організму, м’язи знаходяться у патологічному стані. Вони не можуть функціонувати так, як у здорових діток. І тому цю корекцію треба робити, а до неї – ще дев’ять процедур. Цього разу лікар нам сказав, що цей курс стане для нас ривком. Надіюся…»

«Ми чекаємо, що Ігор зробить перші кроки. Наразі нам треба, щоб він стояв біля опори. Кажуть, що за допомогою реабілітації Ігоря цілком можна навчити ходити. Знали б ви, як я в це вірю, як я за це молюся!... Єдине - я не знаю, де нам назбирати скільки коштів. Для нас сума - 12 900 грн. велика…», - каже жінка.

На реабілітацію, яку вони проходили у жовтні, у сім’ї кошти збирали ще з літа. Донька Наталі Олена - майстриня з виготовлення імбирно-медового печива з авторським розписом. От і готували його з мамою на продаж та проводили майстер-класи з його виготовлення.

Під час розмови відмотуємо життя, як годинник назад. Наталя згадує, як народився Ігор і трохи стримує емоції…

«Вагітність проходила добре. Ігоря дуже чекали в родині. Але, як грім серед ясного неба… Ігор народився передчасно – на 26 тижні вагітності. З малою вагою – 1 кг 230 грам. Пологи взагалі тривали 16 годин. Уже на третій день нас перевели у відділення патології новонароджених дитячої обласної лікарні. Була гіпоксія, майже 3 місяці лежали у реанімації. Два місяці в інтенсиві, та місяць він був у палаті зі мною. Майже до двох років він не сидів, не ходив, але на вигляд був здоровою дитиною. Розмовляти почав у два роки, як і всі діти. Після 3 років почалися контрактури у м’язах - це скорочення м'язів та болісні відчуття постійно… Ми їздили на масажі, іпотерапію, ЛФК, санаторії в Одесі, нашу Добруджу. Ігорю робили операцію по методиці Ульзібат в 6 і 9 років, дороговартісна - 1 000 доларів, підсікали м’язи. Все життя ми намагаємося відновити фізичний стан синочка, стараємося якомога більш напрацювати навиків самообслуговування, не втрачаємо надії мати кращі результати. І зараз хочемо, але… Питання стоїть в коштах…», - Наталя згадує кожен рік життя синочка, живе надією…

Наталя, як і кожна мама, безмежно любить своє дитя, бажає йому лише кращого життя.

«Щороку на День народження я бажаю сину, щоб він був щасливий. Здоров’я, звичайно ж, бажаю. А от щастя… Ми повинні дітей робити щасливими – чи ми погралися в гру, чи посміялися, чи разом мультики подивилися. Дитина повинна отримувати позитивні емоції. Я кожен вечір кажу: «Дякую Богу, що всі живі-здорові, що в мене є дах над головою, що діти поряд, а всі інші негаразди ми подолаємо і переживемо. Дякую Богу, що не в гіршу сторону», - Наталя ці слова каже з особливим теплом…

Запитую про її мрії, вона знову посміхається, адже її мрія пов’язана із синочком, щоб його життя було щасливим.

«Я мрію разом з донькою відкрити в нашому місті міні-кондитерську з виготовлення авторського печива. Таким чином заробляти на лікування сина та допомагати іншим діткам», - щиро.

Неодмінно все здійсниться. Ми віримо. Та зараз хочемо допомогти Ігорьку пройти реабілітацію. Тому і шукаємо людей, які вміють творити ДИВО, адже тут його дуже чекають.

РЕКВІЗИТИ БО МБФ «Дивожиття»: ПАТ КБ «ПриватБанк», Рахунок: 26003052916748

МФО: 323583, Код за ЄДРПОУ: 42467845
Призначення платежу: «Благодійна допомога для Ігоря Ткачика»

Контактна особа: Семененко Вікторія (099 65 73 923)