​Як у Польщі газета допомогла очистити повітря

29.04.19, 12:00

Історія, яку розповів колишній головред «Газета Виборча» в Західному регіоні Влодзімеж Богачик, дуже схожа на кропивницькі реалії. Їхня акція також стосувалася екології та називалася так само, як і наша — «Дихати по-людськи». Про це нам, учасникам проекту «Медіа як лідери в проведенні проєвропейської громадської кампанії», розповів Влодзімеж під час зустрічі у Києві. Проект реалізується за підтримки громадської організації «Товариство Лева» та польської Фундації «Міжнародна солідарність».

Пан Влодек має 30-річний досвід роботи в одному з найбільш впливових видань Європи. За його плечима — безліч прикладів, коли реальні історії читачів спочатку кликали в дорогу, а потім перевтілювались у потужний інструмент зміни громадської поведінки в державі.

— Стан довкілля — це ще одна точка дотику між нашими країнами, де тема забруднення повітря стоїть дуже гостро, — каже пан Богачик. — Є карта, яка показує найбільш забруднені пилом міста на території всього Європейського Союзу. Причини існування таких забруднень — фабрики, авто й опалювання. Через них люди мають труднощі з диханням. Наприклад, у Польщі щороку помирає до 50 тисяч громадян від легеневих захворювань. Це еквівалент населення невеличкого містечка.

Акція «Дихати по-людськи» почалася у 2010 році в Краківській філії «Газета Виборча». Чому саме тут? Бо у Кракові поєдналося кілька дуже несприятливих факторів. По-перше, близькість промислового Катовіцького регіону з його шахтами й металургійними заводами. До того ж вітер постійно віє в бік Кракова. По-друге, велика кількість подібних промислових підприємств в оточенні самого міста. По-третє, нещастя, яке певною мірою виросло зі щастя. Під час Другої світової війни місто вціліло. Тож збереглися довоєнні вугільні печі в домівках місцевих мешканців.

Краків розташований у ложбині, повітрю з неї немає куди подітися. Що з цим робити? Можна просто розвести руками і сказати: «Ну, складно щось зробити. Нехай вони поїдуть звідти. А може, клімат зміниться, прийдуть субтропіки і людям не потрібно буде спалювати стільки вугілля».

— Ми пішли іншим шляхом, — розповідає Влодзімеж Богачик. — Ми почали описувати ситуацію в різних аспектах: як впливають на стан повітря фабрики, автомобілі, опалювання. Чому люди хворіють і вмирають.

Після цих публікацій пройшло п’ять років. За цей час у Польщі багато чого змінилося, в тому числі законодавство. Проблему забрудненості повітря почали піднімати навіть на засіданнях ООН. І стало для всіх абсолютно зрозуміло, що основною причиною забруднення повітря пилом є спалювання вугілля. Але це проблема не лише людей, які користуються печами старої конструкції. Це проблема всіх. Навіть тих, які живуть в екологічно чистих будинках і по півроку проводять десь на Мальдівах. А потім, коли повертаються до Кракова, знову починають дихати цим повітрям.

Ми проводили діяльність у двох площинах. По-перше, змінювалася свідомість людей. По-друге, відбувався вплив на всіх, хто приймає рішення на місцевому рівні. Законодавство, яке змінилось на загальнонаціональному рівні, заборонило продавати неякісні сорти вугілля, які в основному забруднюють повітря. Також не можна продавати печі, в яких, крім вугілля, можна палити, наприклад, пластикові пляшки. Старі печі мали дуже широкий отвір і туди можна було класти все що завгодно.

Про зміну свідомості людей свідчить і те, що сайти OLX та Алегро, де відбувається найбільше продажів, самі по собі, без примусу заборонили на своїх майданчиках торгувати екологічно небезпечними речами.

Відбулися зміни й на місцевому рівні. Наприклад, у Кракові міська рада вийшла з ініціативою, і згодом подібні норми були прийняті в інших містах. В історичному центрі Кракова заборонили житло опалювати вугіллям. Пізніше тут заборонили використовувати каміни на дровах.

Це, звичайно, не всім подобається, продовжує пан Влодек. Наприклад, хтось встиг побудувати собі будинок з каміном, біля якого він збирався влаштовувати романтичні вечори. А тепер йому говорять: не можна. Це його злить. Але всім доводиться приймати на себе певні обмеження, бо інакше ми всі задихнемося.

Державна поліція, яка має дуже широкі повноваження, такими місцевими питаннями займалася неохоче. Муніципальна поліція донедавна особливих повноважень в екологічній сфері також не мала. Тепер у Познані, моєму рідному місті, мер купив для муніципальної поліції пристрої для аналізу диму. Приїздиш під будинок, націлюєш його на димар. На моніторі висвітлюється, що саме зараз згорає в цій печі: чи пластикові пляшки, чи березові дрова. До таких візитів залучена «Газета Виборча». Звіти про рейди публікуються на її сторінках у рубриці «Дихати по-людськи».

— Наша діяльність на місцевому і загальнонаціональному рівнях призвела до зміни способу мислення, — резюмує польський гість. — Якщо ми самі переконані в чомусь, нам легше переконати в цьому інших. Зараз якщо хтось і спалює пластикові пляшки в своїх печах, то хоча б незручно почувається. До роботи долучилися громадські організації екологічного профілю. Створилося багато нових організацій. Також на місцевому рівні з’явилися додаткові джерела фінансування проекологічної діяльності в місцевих бюджетах.

А ще в Польщі почали створювати спеціальні додатки для смартфонів, які інформують споживачів про рівень забрудненості повітря. Органи місцевого самоврядування встановлюють станції моніторингу стану повітря й передають ці дані в режимі реального часу на мобільні додатки. Іноді навіть бувають смішні ситуації. Наприклад, людина виходить на прогулянку. Світить сонце, прекрасна погода. Після прогулянки витягає смартфон, дивиться цей додаток і думає: «О Боже! Ця прогулянка скоротила моє життя на 10 років! Краще б я нікуди не виходив…»

Але жарти жартами, зміни відбулися. Так, місцеве самоврядування Малопольського воєводства (центром якого є Краків) заборонило використовувати для опалення низькосортні види вугілля. Крім того, вони потратили 77 мільйонів злотих на заміну старих котлів. Я пам’ятаю свою розмову з мером міста, який сказав: «Я цілком усвідомлюю, що мені це зашкодить на наступних виборах. Але я не розумію людей, які купляють авто за 100 тисяч злотих, а потім купують це найдешевше вугілля і спалюють у своїх печах». В деяких містах вулиці очищаються взимку так само, як влітку. Їздить машина і чистить місто від пилу.

Чи позитивно закінчилася ця акція? І так, і ні.

Далеко не все ідеально в цій царині, зауважує пан Влодек. Деякі прошарки населення настільки бідні, що не можуть собі дозволити купити дорогі енергоносії. Інколи, коли взимку дуже холодно, вони можуть навіть піти в парк і зрізати двохсотрічний дуб, розпиляти його на дрова, щоб не замерзнути.

І все ж кампанія вийшла успішною. Змінилася свідомість людей. А відтак можна тиснути на політиків, владу. Тож поборемося й ми, кропивничани!

Людмила Макей - для газети "Первая Городская"



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Юлия .Частный зоопарк в селе Озера
Подскажите пожалуйста работает зоопарк в августе. Кто ездил?
Наташа .​Серебряное озеро (Скала)
Жилье для отдыхающих, т. 098-91-25-502
Марк .Музей Эльворти - завода "Красная Звезда"
Уважаемая Виктория! Спасибо за совет. Попробую им воспользоваться. С уважением, Марк.