З власного досвіду, або Поради трудового мігранта

06.06.19, 10:00

Розпочати вимушений із сумної статистики: Мінсоцполітики повідомило, що постійно або тимчасово за кордоном працюють від 3,2 до 9 мільйонів громадян України. Працездатне населення виїжджає за межі рідної країни, в принципі, з однієї причини: їхня праця на Батьківщині виявилася непотрібною.

На жаль, констатую, що я опинився в схожій ситуації і був змушений шукати кращої долі. Оскільки маю сім’ю, яку зобов’язаний утримувати, а вдома не знайшов використання своїм навичкам і досвіду, мав подивитися у бік закордоння. У моєму послужному списку не одна країна, я подолав безліч перепон на шляху до мети – отримання роботи, - тож маю, чим поділитися.

Напевно, розпочати потрібно з загальних порад. А саме: безвізовий режим не дає права на роботу чи навчання в Європейському Союзі; не можна перебувати в ЄС довше, ніж три місяці протягом року; якщо ви їдете без візи, потрібен біометричний паспорт.

Оскільки країни «Вишеградської четвірки» входять до Євросоюзу, ті самі умови стосуються і цих країн. Єдиним виключенням з цього списку буде Польща, законодавство якої дозволяє українцям, які приїхали по «безвізу», самостійно знайти вакансію і отримати необхідні документи для працевлаштування.

Я маю досвід трудового мігранта, попрацювавши у двох країнах «Вишеградської групи», - у Польщі та Чехії. У якості туриста я був в Угорщині. І мені є що розповісти.

Почну з Угорщини, де я просто відпочивав і мандрував. Хочу, щоб ви відчули різницю між туристичним відпочинком і трудовою міграцією в країнах ЄС. Отже, коли ви турист, уся туристична галузь країни працює на вас. Вам привітно посміхаються в готелі, надають безліч сервісів, розваг тощо… Як говориться, «любой каприз за ваши деньги». Але реальність трудового мігранта зовсім інша.

Це, по-перше, пошук місця роботи, винаймання житла, мовний бар`єр, проблеми з атестацією ваших дипломів, вашої кваліфікації та багато інших справ, які вам доведеться владнати.

А тепер про роботу. Польща була моєю першою країною, в якій я отримав досвід трудового мігранта. Зазначу, що я не був виключенням і, на жаль, як і більшість наших громадян, став жертвою наших агенцій з працевлаштування. Класика – коли обіцяють одне (зарплата, умови, навіть кар`єрне зростання), а насправді виходить «трішечки» інше.

Маю досвід, а отже право, давати поради. Або, як зараз кажуть, лайфхаки. Ви повинні мати декілька варіантів роботи (2-3) ще до виїзду з України. Завжди майте грошенят - на перший час або для випадку непередбачуваних обставин. Чужа країна, чужі люди, вам ніхто ніщо не подарує. Ще до від`їзду потурбуйтесь про страховку. Її відсутність може стати перешкодою ще на митниці.

Варто детальніше зупинитися на мовному бар`єрі. Щодо Польщі, то у багатьох людей не повинно виникнути проблем з розумінням польської мови. Вони споріднені – це факт. Але якщо ви маєте трохи часу вдома, приділіть час вивченню польської. Тим паче що це зараз не проблема. Наприклад, вивчати можна тут.

Олег Петренко

Факт, що Польща сьогодні потребує дуже багато робочої сили, але, на жаль, здебільшого це вакансії низької кваліфікації. І навіть, якщо ви вдома працювали на такій самій посаді, вас не будуть вважати спеціалістом. Принаймні, перший час. І це позначиться на вашій зарплатні: вона буде нижчою, ніж у місцевих робітників і робітників, які мають громадянство ЄС.

Взагалі, будьте готові щодо так званих подвійних стандартів. А це і оплата праці, і кількість робочих годин, і понаднормові, які зазвичай наші люди, на жаль, не отримують. Тому, якщо ви розмірковуєте про трудову міграцію саме до Польщі, то заздалегідь потурбуйтеся про низку вищезгаданих питань ще вдома, щоб не було для вас неприємних несподіванок надалі. Пам`ятайте, що зазвичай агенція з працевлаштування не зацікавлена в поліпшенні умов саме вашої праці, збільшення зарплати тощо. Тому обирайте відповідально.

Ну, а в якості бонусу ви отримаєте пристойну оплату вашої праці, яка на рівень вище, ніж в Україні, новий професійний досвід, який зможете застосувати надалі в будь-якій країні з «Вишеградської четвірки» і не тільки, розширите свій кругозір, вивчите мову, зможете на собі відчути всі переваги країн ЄС.

І ще про один мій досвід. Я був трудовим мігрантом ще й у Чехії. Це чудова країна, яка, на превеликий жаль, не так «радісно», як Польща, зустрічає трудових мігрантів з України. Я нетривалий час працював у столиці Чехії – Празі. Це місто «ручної праці» - є такий вислів серед заробітчан. Тут завжди можна знайти якусь роботу. Але… Дуже багато цих «але». На жаль, уряд Чехії, мабуть, не так сильно зацікавлений в трудових мігрантах, як їхні сусіди - поляки.

Причину цьому припущенню я знайшов у тому, що отримання всіх дозволів на працю займає чимало часу, та і фінансово набагато дорожче, ніж у Польщі. Якщо навіть ви вже маєте страховку, наприклад, польську, пам`ятайте: вона для Чехії не підходить. Тому варто потурбуватись про це заздалегідь, бо на місці вона коштує набагато дорожче. Поліція Чехії теж не така лояльна до трудових мігрантів, як їхні польські колеги. Якщо ви працюєте по «безвізу» і потрапляєте у поле зору поліції, як правило, це штраф (кара) + депортація. Також хочу відзначити і мовний бар`єр: особисто для мене чеська мова набагато складніша за польську.

Підсумовуючи усе вище сказане, наголошую на наступному: якщо ви ще не мали трудового досвіду за кордоном і збираєтесь туди вперше, то, виходячи з власного досвіду, я би порекомендував вам почати з сусідньої Польщі. А далі - щасти вам у ваших нових здійсненнях!

Олег Петренко – спеціально для сайту «Тусовка»