Монетарна політика в системі державного регулювання економіки

13.12.19, 12:00

Грошово-кредитна (монетарна) політика є оперативним і гнучким доповнен­ням політики бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомо­гою держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно, – на споживчий та інвестиційний попит.

Грошово-кредитна політика ґрунтується на принципах монетаризму і має низку переваг над фіскальною політикою. Негативні момен­ти полягають у тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити.

Фінансова політика центрального банку зумовлена станом еконо­міки. Якщо економічна активність на ринку погіршується і відбува­ється спад виробництва, скорочення робочих місць, центральний банк робить спробу збільшити грошову масу і кредит. Якщо ж витрати стають загрозливо збитковими, унаслідок чого зростають ціни і вивіль­няється багато робочих місць, він робить усе можливе, щоб зменшити грошову масу і кредит.

Основними методами грошово-кредитного регулювання є маніпулювання обліковими ставками, регулювання обсягів рефінансування, зміна розмірів обов'язкових банківських резервів, які кожний комер­ційний банк держави зберігає у центральному банку.

Резервні вимоги – один із найстаріших і найпоширеніших інструментів регулювання грошово-кредитної сфери, який належить до непрямих монетарних методів. Уведення обов'язкової норми резерву­вання зумовлено потребою забезпечення достатнього рівня ліквіднос­ті комерційних банків, уніфікації контролю за їхньою діяльністю.

У світовій практиці зміна норм обов'язкових резервів є так званим інструментом жорсткого регулювання і не належить до гнучких і оперативних важелів. Обов'язкові резерви є умовою нормального функціонування платіжно-розрахункового механізму банківської системи, виконують функцію страхування ненадійних позик, знижують ризико­ваність банківських вкладень, мінімізують втрати від банкрутств бан­ків і тому є гарантією стабільності банківської системи в цілому.

Змінюючи норму обов'язкового резерву, центральний банк безпосередньо впливає на пропозицію грошей та банківського кредиту. Якщо зменшується норма обов'язкових резервів, то комерційні банки мають змогу збільшити ліквідність своїх активів і розширити креди­тування. Коли ж норма резерву підвищується, ці можливості звужу­ються. Враховуючи, що лише незначна частина всіх активів комер­ційних банків є у вигляді готівки, зміна норми резервування на певну величину може призвести до багаторазового збільшення чи зменшен­ня банківських депозитних грошей.

Міжнародний досвід свідчить, що мінімальні обов'язкові резерви використовують для вирішення довготермінових проблем стабілізації грошового обігу та антиінфляційної боротьби. Обов'язкові резерви застосовують для обмеження темпів зростання грошової маси, вилучення надлишкових коштів із грошової сфери, формування жорсткого зв’язку між грошовою базою і грошовою масою, регулювання попиту на банківські ресурси.

Успіх реформування економіки визначає ефективна робота фінансово-кредитного комплексу, основою діяльності якого є банківські система.

Основою формування банківської системи України стала класична дворівнева банківська система.

Надійність і стабільність роботи банківської системи є одним із найважливіших факторів стійкості й ефективності національної еко­номіки. Становлення банківської системи в Україні, як і в інших краї­нах з перехідною економікою, відбувається в умовах відсутності повноцінних ринкових відносин.

На формування банківської системи впливають різні чинники – як зовнішні, так і внутрішні.

Національний банк представляє інтереси України в центральних банках інших країн, міжнародних банках та інших фінансово-кре­дитних організаціях, з якими міждержавна інвестиційна співпраця відбувається на рівні центральних банків. НБУ видає ліцензії на від­криття представництв іноземних банків та інших фінансово-кредит­них організацій на території України в порядку, передбаченому зако­нодавством України, ліцензії на ведення банками операцій в іноземній валюті в Україні та за кордоном. Йому надано право вводити обмеження для комерційних банків на обсяги залучення кредитів з-за кордону та на рівень відсоткових ставок за ними у межах єдиної гро­шово-кредитної політики.

Важливою функцією комерційних банків в умовах переходу до ринкової економіки є посередництво у фінансовій і кредитній сфері й обслуговування фінансово-господарських операцій. Комерційні банки сприяють зменшенню ризику шляхом об'єднання нагромаджень і використання їх для створення активів більших розмірів. Тобто функціональне призначенню комерційних банків полягає в залученні, зберіганні та використанні коштів фізичних та юридичних осіб.

Для розвитку банківської системи в Україні характерні дві протилежні тенденції – диверсифікація та об'єднання банків. Розвиток банківської сфери в такому напрямі дає змогу створювати конкуренто­спроможну банківську систему, яка відповідає економічним завданням.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Грошово-кредитне регулювання економіки. Сутність та значення регулювання банківської діяльності [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : https://tusovka.kr.ua/news/2019/09/18/groshovo-kreditne-reguljuvannja-ekonomiki-sutnist-ta-znachennja-reguljuvannja-bankivskoi-dijalnosti. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!