Завдання державного регулювання розвитку агропромислового комплексу
Результати господарювання підприємницьких сільськогосподарських структур, поки що, є досить низькими. Головні причини такого стану на підсобних і фермерських господарствах – відсутність прогресивних агротехнологій та засобів праці, передбачених для умов їх використання на малих земельних угіддях у різних кліматичних зонах України, нестача фінансових коштів тощо. Тому, для розвитку АПК потрібні як внутрішні, так і зовнішні інвестиції.
Однак можливості бюджетних інвестицій в аграрну сферу в Україні надзвичайно обмежені. Відповідно скорочення інвестицій (особливо на розробку ефективних технологій, прогресивної техніки) збільшує залежність нашої країни від імпорту продуктів харчування, закріплює технологічне відставання від розвинутих країн світу. Тому інвестиційна політика в Україні повинна бути єдиною системою державного регулювання АПК разом з цінами, податками та кредитами, як у країнах із розвинутою ринковою економікою.
Надходження інвестиційних ресурсів з-за кордону обмежене нестабільністю економіки, відсутністю законодавчої бази і механізму реалізації вже прийнятих законів, браком гарантій іноземним інвесторам на державному рівні, недосконалістю та частими змінами чинної податкової системи та ін.
Стимулом для іноземних інвесторів вкладати кошти в аграрну сферу України може бути, насамперед, вищий рівень прибутку на вкладений капітал, ніж у західних країнах, дешева робоча сила, практично неосвоєний ринок товарів і послуг, вкладання коштів у розвиток інфраструктури АПК, зокрема, у формування матеріально-технічної бази, передусім виробництво мінітехнологій для переробки сільськогосподарської сировини та виготовлення сільськогосподарської продукції масового попиту.
Тільки достатньо високий рівень цивілізованості підприємницьких відносин, обізнаність підприємців з основами ведення підприємницької діяльності, створення юридичної бази для її ефективного розвитку дасть змогу вивести сільськогосподарське виробництво країни на світовий рівень. Потрібно створювати інтегровані об'єднання підприємницьких структур, зокрема, асоціації, союзи підприємців агропромислового спрямування, фінансово-промислові групи (ФПГ), інвестиційні фонди. Такі об'єднання забезпечать ефективний розвиток сільських регіонів, дадуть змогу налагодити і впровадити прогресивні ресурсоощадні технології, постачати продукцію на внутрішні і зовнішні ринки, забезпечити високий рівень оплати працівників сільськогосподарського сектора, бути рівноправними партнерами з іноземними підприємцями й інвесторами.
Становлення підприємництва в АПК буде супроводжуватися розвитком підприємницьких структур у сфері обслуговування потреб АПК, що забезпечить зайнятість населення сільської місцевості. Для цього потрібно підтримувати нові, прогресивні форми господарювання у сільському господарстві, передусім фермерство, реформувати організаційну структуру управління АПК, надати сільськогосподарським підприємствам корпоративні права у підприємствах з переробки сільськогосподарської сировини. Для цього пропонують модель агропереробного товариства, відносини у якому регулюють поєднанням інтересів аграрних виробників та переробної сфери АПК. Ця модель передбачає таке: проведення нової емісії акцій для розміщення їх серед підприємств-постачальників; формування статутного фонду на рівні, достатньому для виділення контрольного пакета акцій сільськогосподарським товаровиробникам, у тому числі з використанням особливого механізму оплати акцій; застосування триступінчастої структури органів управління та максимальне розширення фінансово-господарської самостійності виробничих підрозділів товариства; поєднання практики щорічної виплати дивідендів з наданням певних пільг власним акціонерам щодо часткового перерозподілу кінцевого результату; створення сприятливих умов для придбання акцій постачальниками сировини та ін.
Потрібне також формування нової пофірменної (на відміну від галузевої) організаційної структури АПК. Фірми агробізнесу, як багатопрофільні комплекси, поєднують у собі виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції. Створення фірм агробізнесу забезпечить залучення довготермінових інвестицій та нових технологій в АПК України, інтеграцію фінансово-комерційних структур в аграрну сферу на ринкових засадах, конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції на світовому ринку.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
3. Яковенко Р. В. Державне регулювання розвитку агропромислового комплексу [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : https://tusovka.kr.ua/news/2019/10/13/derzhavne-reguljuvannja-rozvitku-agropromislovogo-kompleksu. – Назва з титул. екрану.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?