Попит на гроші
Попит на гроші – це економічний агрегат, який дорівнює обсягу вільного запасу грошей на певний час, який готові придбати суб’єкти економічних відносин, при кожному з можливих рівнів цін (ставки %).
Розмір попит на гроші залежить від таких факторів:
1)зміни в швидкості обертання грошей – чим більше швидкість обертання, тим менше треба грошей;
2)реального обсягу виробництва, - чим більше обсяг, тим більше необхідно грошей;
3)рівня цін, - чим вище рівень цін, тим більше треба грошей.
Попит на гроші складається з двох частин: з попиту на гроші для угод, і попиту на гроші з боку активів.
Угодами прийнято вважати купівлю товарів і послуг. Населенню необхідні гроші в кількості, достатній для придбання ними споживчих товарів та послуг для задоволення особистих потреб, підприємствам гроші необхідні для купівлі матеріалів, сировини, енергоносіїв, виплати заробітної плати. Необхідність в купівлі вищезазначених об’єктів прийнято називати попитом на гроші для угод.
Те, що бажають придбати підприємства і населення – це ВВП, тому вважається, що попит на гроші для угод вимірюється пропорційно ВВП і не залежить від ставки %.
Свої кошти як юридичні так і фізичні особи можуть зберігати в різних формах: у вигляді грошей, цінних паперів, коштовностей, або інших активів.
Гроші в банку та гроші у вигляді акцій або облігацій приносять різний
дохід. Тому, попит на гроші з боку активів вимірюється зворотнопропорційно ставки процента. Якщо ставка % висока, то є сенс тримати заощадження у вигляді грошей. Якщо низька – то люди надають перевагу такій формі заощадження, яка принесе їм найбільший дохід. Отже, чим вище буде ставка процента, тим менше людей будуть використовувати гроші в якості активів.
Загальний попит на гроші визначається як сума попиту на гроші для угод і попиту на гроші збоку активів.
На графіку крива сукупного попиту на гроші буде виглядати як крива попиту на гроші з боку активів зсунута вправо на розмір попиту для угод. Це обумовлено тим, що спочатку люди та підприємства задовольняють власні потреби, а потім приймають рішення щодо форми заощадження активів.
Література:
1.Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
2.Яковенко Р. В. Гроші та кредит : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КІРУЕ, 2002. – 55 с. : іл. Доступно за адресою: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/6420/1/moneyKonsp.PDF.
3.Яковенко Р. В. Основи економічної теорії для технічних спеціальностей :конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кропивницький : КНТУ, 2016. – 50 с. : іл. Доступно за адресою: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/6135/1/konsp16.PDF.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?