Вікно можливостей змінило ситуацію і фемінітиви перестали бути екзотикою для редакцій

02.03.24, 18:15

Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Кіровоградщини у лютому 2024 року склав 51%. Це – середній показник по Україні, як засвідчує черговий етап гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини. Цього року координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич, яка веде моніторинг, аналізувала гіперлокальні ЗМІ.

Протягом перших двох декад лютого аналізу підлягав контент п’яти друкованих ЗМІ – «Новоукраїнські новини», «Знам’янські вісті», «Вперед» (м. Олександрівка), «Олександрійський тиждень» (м. Олександрія), «Трудова слава» (м. Петрове) та п’яти сайтів – «Долинська.City», «Komora.info» (м. Знам’янка), «Alex-city» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ».

За цей період основною темою стала активізація військових дій в Україні і як наслідок збільшення потреб для фронту.

«Як би нам не хотілося, а війна з нами поруч і йти нікуди не збирається. Наша область не відчуває масових ракетних обстрілів, проте війна дає по собі знати некрологами на шпальтах газет та волонтерськими запитами і звітами », - каже Вікторія Талашкевич.

За словами експертки, районні ЗМІ після минулорічного затишшя матеріалів на військову тематику знову активізувалися у висвітленні війни. На жаль поза увагою залишилася тема охорони здоров’я. Так, війна несе більшу небезпеку, але ймовірність отримати ускладнення від сезонного грипу чи коронавірусу нікуди не ділася.

Зазначимо, що гендерний моніторинг, проводився у рамках загальноукраїнського дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Вікторія Талашкевич зауважує, що цього разу немає жодного видання, яке б не використовувало фемінітиви. Це свідчить про те, що вікно можливостей змінило ситуацію, коли фемінітив перестав бути екзотикою для редакцій. Ймовірно, з подальшою роботою над редактурою текстів кількість маскулінітивів буде зменшуватися. І районним виданням через меншу кількість матеріалів досягти гарних показників буде значно легше.

Цього року День святого Валентина не став для видань мінним полем зі стереотипів та сексизмів. Через війну на нього на звертали уваги. Проте практика публікації «життєвих історій» компенсує цю нестачу.

Газета «Новоукраїнські новини» в розповіді "Продав наречену через борги" використовували такі фрази як: «Любить того бусурмана». В іншому оповіданні "Однолюб" можна зустріти такі висловлювання:"– Ця дівчина буде моєю, – сказав своїм друзям", "Він свято беріг цнотливість першого кохання".

Не відставала і газета «Олександрійський тиждень». У схожому за стилем оповіданні «Ранкові рандеву» зустрічалися: «Звісно, вона приготувала для батьків вечерю, перемила кухонне начиння, протерла підлогу», «У дівчат заведено завжди запізнюватись», «Дещо старомодним ім'ям Степан» та «Мужику на першому побаченні треба приходити з квітами».

Коли ж статті стосуються історії та тлумачення церковних свят, без стереотипів майже не обійтись. Свідченням тому є матеріал в тому ж «Олександріському тижні» «15 лютого - празник стрітення господа нашого Іісуса Христа» із фразою: "Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження 40 днів не сміла входити до храму".

Зовсім іншим за настроєм є використання стереотипного уявлення про жінок у матеріалі газети «Знам’янські вісті» «Олена Легенчук: «Ти не можеш бути осторонь», або Історія одного капеланства». Авторка із сарказмом посилається на сексистські коментарі в інтернет-публікації й аналізує, чому вони недоречні і шкідливі. «Посилалися на багаторічні вікові традиції церкви, яка ніколи не знала «женщин-«священниц». Казали, що «практика «рукоположения» женщин в священнический и епископский сан не приемлется Православной Церковью» (розуміємо якою, власне й мова підкаже. ред). Що «…священник – это пастырь, а женщина, созданная как помощница, сама нуждается в поддержке и совете и потому не может нести пастырское служение в полноте». А ви знали, що, виявляється, жінка не здатна сама приймати рішення? А сама капеланка говорить про випадок зі своєї роботи так: «Дехто грайливо пробував називати «манюня», «киця». Я навчилася давати відкоша: і з люб’язної та усміхненої стаю жорсткою, пояснюю, що не киця, а духовна особа».

Загалом в друкованих виданнях зустрілося вісім випадків стереотипів та сексизму стосовно жінок та п’ять – стосовно чоловіків. В онлайн-виданнях - жодного випадку. Зазначимо тенденцію, що такі «життєві історії» та тематичні гендерні матеріали ми спостерігали саме у друкованих ЗМІ. Саме через них газети і транслюють найбільшу кількість стереотипів.

Перейдемо до вживання фемінітивів та індексу гендерної чутливості. Найнижчий відсоток їх використання в «Трудовій славі». Ми зустріли чотири випадки (50%). Поруч з тим два випадки використання маскулінітивів. Кількість жінок як експерток – 50%, а от кількість героїнь склала 18%. Є один тематичний матеріал "Золотий голос польсько-радянської естради" (про Анну Герман). Війні було присвячено 26% публікацій. Проаналізували ми 32 матеріалів.

Вісім фемінітивів (73%) використала в своїх матеріалах газета «Вперед». Варто звернути увагу, що повним фемінітивом написали подвоєну професію «помічниця-консультантка». Мали місце випадки в інших виданнях, коли одне зі слів вживали у маскулінітиві. Останні зустрілися тричі («вона-класний керівник» та двічі «діловод Ольга»).

Ситуація гендерної чутливості склалася наступним чином: експерток залучали у 64% випадків. Найбільше всього вони коментували тематику війни. Героїні згадувалися у 35% випадків.

Приємно було прочитати тематичний матеріал "Цвітненські жінки-праведниці" про жінок, що рятували євреїв під час Другої світової війни. Війна тим чи іншим чином згадувалася у 38% матеріалів. Проаналізували 32 матеріали.

12 випадків фемінітивів (60%) було в газеті «Новоукраїнські новини». Поруч з тим вжили 8 маскулінітивів. До експерток зверталися у 50% випадків. Героїнь згадували у 35% випадків. Війні присвячено 11 матеріалів. Усього проаналізували 49 публікацій.

Відмінний результат показали в редакції газети «Знам’янські вісті». 33 (77%) випадки використання фемінітивів при 10 маскулінітивах. Експертки коментують у 54% випадків. Найбільше в тематиці спорту. Поруч з тим згадування героїнь у 43% випадків.

Видання надрукувало найбільшу кількість тематичних матеріалів. Всі вони різноманітні. Від пояснення бази вживання фемінітивів до розповідей про героїнь (1. ""Берегиньство", "сама винна" та інші стереотипи щодо жінок". 2. Сила волі юної легкоатлетки, що веде до перемоги. 3. "Олена Легенчук: "Ти не можеш бути осторонь або історія одного капеланства""). Війні присвячено 8 матеріалів. Усього проаналізували 18 текстів.

Дуже схожі результати у газети «Олександрійський тиждень». Фемінітиви використовували 35 разів (76%) при 11 маскулінітивах. Дивний випадок коли в двох тематичних публікаціях про жінок-військовиць (1. "Тетянин Афган". 2. "Партизанська розвідниця Ліда"), що розташовані поруч на одній шпальті, в одній повністю правильно використовуються фемінітиви, а в другій – виключно маскулінітиви.

Також типовий випадок, коли поруч з фемінітивами «художниця» та «мисткиня» вживаються маскулінітиви співробітник, викладач, учасник, художник-ілюстратор стосовно однієї особи. Думка експертом зустрічається в 42% випадків. Кількість героїнь – 35%. Війні присвячено 6 публікацій. Усього проаналізували 23 тексти.

Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Яким чином склалася ситуація в онлайн-виданнях? Найменша кількість фемінітивів зустрілася у виданні «Новомиргородські вісті»: 4 випадки (67%) при 2 маскулінітивах. Можна точно сказати, що такому низькому показникові можна завдячувати особисто використанню ініціалів при згадуванні героїнь\героїв. Немає можливості зрозуміти про кого йдеться в матеріалі.

За коментарями експертом зверталися один раз (17% випадків). Героїні зустрічалися в публікаціях 7 раз (16%). Війні присвячено 6 публікацій. Усього проаналізували 23 тексти. Війні присвячено 5 матеріалів із 17 проаналізованих.

Значно більше фемінітивів використали на сайті «Світловодськ», а саме 11 випадків (92%. При цьому маскулінітив зустрівся один раз (що є найкращим результатом).

Варто відзначити, що в одному зі спортивних матеріалів при переліку тренерів використали маскулінітив «тренер» при тому, що професія для різних героїв та героїнь вказувалася окремо. Було б краще, якби звично використували б узагальнене «тренери» з переліком. Думка експерток опублікована 4 рази (57%). Найбільше в темі волонтерства.

До того ж згадано 14 героїнь (24%). Висока доля матеріалів, що тим чи іншим чином стосуються війни: 7 (58%) із 12 проаналізованих матеріалів.

Трохи більше фемінітивів зустрілося в публікаціях «Комора Info»: 16 фемінітивів (68%) при 6 маскулінітивах. На жаль, в одному з випадків фемінітив «керівниця» використовується поруч із маскулінітивом керівник в одному абзаці щодо однієї експертки.

Всього ж думку експерток опублікували тричі (27%). Героїні зустрічаються 6 разів (22%). Про війну було 4 публікації з 21 проаналізованих.

Одним з лідерів використання фемінітивів став сайт «Alex-citi». Високий показник у 19 фемінітивів (90%) при двох маскулінітивах. Звернуло на себе увагу оголошення про набір патронатних вихователів. В усьому тексті не було жодного фемінітива «вихователька.

Усього зустрілося 4 експертки (24%). Героїнь було 11 осіб (23%). Про війну було 11 матеріалів із 42 проаналізованих.

Найбільше фемінітивів було на сайті «Долинська.City»: 20 випадків (87%) при трьох маскулінітивах. Дуже добре бачити, що в структурі сайту окремо прописаний фемінітив «авторка». Через відсутність авторів не було можливості перевірити чи є шаблон «автор». Одночасно з тим фотографія була підписана маскулінітивом «автор» (проте це дещо інший тип підписів).

Усього коментар брали у дев’ятьох експерток (64%) більшість з них стосувалася тем охорони екології та війни. Героїнь було 10 (30%).Про війну було 6 матеріалів з 12 проаназізованих.

Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості, то він включає, у процентному відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Відповідно, найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «Знам’янські вісті» (58%), на другому місці з невеличким відставанням «Вперед» (57%) і на третьому «Новоукраїнські новини» та «Олександрійський тиждень» з однаковим показником у 48%. Позаду них з невеликим відставанням «Трудова слава» -45%.

Серед сайтів лідерство отримав сайт «Долинська.City» - 60%, на другому місці (із відставання в два пункту) «Світловодськ» (58%) і «бронзу» отримує сайт «Alex-citi» (46%). “Комора info» набрала 39%, а “Новомиргородські вісті» - 33%.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Кіровоградщини у лютому 2024 року склав 51%. Це – середній показник по Україні.

Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.