Який рівень медіаграмотності та основні наративи дезінформації про ЄС в регіонах?

16.08.24, 9:03

Який рівень медіаграмотності та основні наративи дезінформації про ЄС в регіонах? Які виклики та загрози несе російська пропаганда? Як можна їй протидіяти?

Разом із медійниками, освітянами й представниками організацій громадянського суспільства ми шукали відповіді на ці запитання на першій онлайн-дискусії «Посилюємо стійкість до дезінформації про ЄС та євроінтеграцію України. Регіональний аспект».

До заходу долучились учасники й учасниці з Волинської, Рівненської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Нижче - ключових висновків:
- збільшення кількості фейкових фото та відео, згенерованих ШІ, зумовлює нові виклики для протидії поширенню дезінформації в регіонах;
- згенерований штучним інтелектом контент швидко розповсюджується, адже користувачі не приділяють достатньо уваги фактчекінгу й послуговуються емоціями. Тому важливо підвищувати рівень медіаграмотності українців щодо ШІ;
- анонімні Telegram-канали — досі основний канал поширення фейків у регіонах. Водночас молодь найчастіше зіштовхується з фейками у TikTok;
- фактчекінгові матеріали мають менші охоплення, тому потрібно використовувати нові формати для залучення аудиторії;
- просто опублікувати спростування фейків недостатньо.

Потрібно працювати над тим, щоб користувачі самі проявляли активність і використовували інструменти медіаграмотності під час дискусій; протидіяти дезінформації можна за допомогою пребанкінгу. Цей метод готує аудиторію до можливих маніпуляцій із певної теми і допоможе розпізнати дезінформаційний «вкид».

Захід відбувся в межах «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», який фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.