Маркіян Камиш запросив кіровоградців на літературну прогулянку в Зону
13 жовтня з дебютним візитом до Кіровограда презентувати свою дебютну книжку «Оформляндія, або Прогулянка в Зону» приїхав нелегальний турист-сталкер зі стажем та письменник-початківець Маркіян Камиш.
Це видання «виросло» з дописів автора про свої досвіди нелегальних мандрівок Чорнобильською зоною на власному інтернет-сайті. Оформити ці нотатки у вигляді книги надійшло від видавництва «Нора-друк» після суперечки в одній із соцмереж, де Маркіян дуже критично відгукувався про один твір, події якого, на його думку, мали мало спільного з реальним життям у Зоні відчуження. Письменник відзначив, що не було якоїсь однієї причини, котра змусила його взятися за розробку цієї теми. З одного боку, тема Чорнобильської зони не перебуває в центрі уваги сучасних українських письменників (хоча, скажімо, цьогорічна лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич отримала цю почесну відзнаку в тому числі й за «Чорнобильську молитву»). З іншого боку, це тема, яка цікава Європі. Це тема, яка відрізняє нас від інших народів. Моря, гори – є в багатьох інших країнах, а от такої зони немає ніде. Є «заброшки», але немає такої зони, де є свої колоритні персонажі, де є нелегальні туристи, металісти, браконьєри, котрі полюють на звірів, де буйна фауна.
Причому, зазначив письменник, монстри-мутанти, що нібито водяться в зоні, – то продукт уяви жовтої преси. Найстрашніші чорнобильські монстри – це… комарі. Є, звичайно, вовки, кабани, лосі, рисі, але вони, як правило, бояться людей та уникають зустрічі з ними. Особливо, якщо це компанія чоловіків. До речі, ходіння групою, як свідчить досвід гостя, може врятувати від небажаних зіткнень з кримінальними типами, котрі полюють в Зоні за металом. Стосунки з міліцією у нелегальних туристів-рецидивістів також своєрідні. Звичайно, другі першим на очі попадатися на прагнуть, але якщо таке все ж таки стається, то завершується все здебільшого оформленням протоколів (власне, звідси й «Оформляндія») та пересторогою більше ніколи такого не робити. Хоча, як зазначається на сторінках книги, ні міліціонер, ні сам нелегальний турист у це не вірять.За декілька років поїздок до Зони Маркіян прийшов до того, що він не відчуває якогось смутку, жалю й болю від того, що він там бачить. Навіть попри те, що батько письменника – ліквідатор, і його сім’ї це прямо торкнулося. Він відчуває лише спокій та замирення, і саме в такому стані й писалася «Оформляндія».
Маркіян Камиш наголосив, що він спеціально не давав порад, як правильно проникати в Зону, не розписував ніяких маршрутів, тому що це твір насамперед художній, який пояснює те, що твориться в душі того, хто перебуває в Чорнобильській зоні, це не путівник, як правильно порушувати закон. І якщо в когось після знайомства з його дебютною книгою виникне непереборне бажання побувати в Зоні відчуження, письменник радить все ж таки зробити це офіційно, для цього є низка варіантів.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?