Переселенці на Кіровоградщині: Знедолені? Нездоланні!
Понад десять тисяч вимушених переселенців з окупованого Сходу України та анексованого Криму за останні три роки знайшли свою другу домівку на Кіровоградщині. Серед них більше половини – люди поважного віку, ще три тисячі – це діти і підлітки. Їхніми долями, майбутнім і повсякденням переймаються як громадські організації, так і держава, хоча досі на рівні України немає стратегії чи комплексної програми підтримки переселенців…
«Іноді буває так, що одне слово у публікації чи під час ефіру може перекреслити всю роботу, яку ведуть громадські організації, психологи, юристи і представники влади», - підкреслила під час круглого столу Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Експертка розповіла, що Інститут вже шостий рік проводить моніторинг регіональних медіа. З початком неоголошеної війни Росії проти України особлива увага звертається на висвітлення у ЗМІ проблем поранених, родин загиблих, воїнів, переселенців. Результати не дуже втішні Засоби масової інформації недостатньо інформують громаду про проблеми переселенців. Натомість вимушені переселенці не завжди довіряють місцевим ЗМІ. Це й не дивно, адже, згідно досліджень, проблемам переселенців присвячено всього 1-1,5% всіх матеріалів у медіа. І це при тому, що чи не у кожному регіоні, з початку війни з’явилося десятки тисяч переселенців.
Втім, щоб і справді відчути себе на Кіровоградщині як вдома, люди не повинні відчувати ані психологічного, ані правового тиску, який здійснюється на них. На цьому наголосив під час круглого столу юрист громадського об’єднання «Десяте квітня» Володимир Кудря. Пан Володимир працює у рамках проекту Данської ради у справах біженців щодо правового захисту і соціального забезпечення населення південного сходу України, постраждалого від конфлікту. З літа минулого року він та його колеги надали переселенцям понад півтисячі консультацій не тільки в обласному центрі, але й у віддалених районах Кіровоградщини.
«Подвійний правовий і психологічний тиск відчувають ті переселенці, які були чи є учасниками бойових дій у зоні АТО і служили, захищаючи незалежність України», - підкреслює Антон Красов. За його словами, такі люди повинні мати пільги, які відповідають їхнім обом статусам – і переселенців, і учасників АТО. На ділі ж виходить, що вони не мають ні тих, ні інших преференцій, бо справа впирається у реєстрацію за місцем проживання, якої представники цієї вразливої категорії почасти не мають.
«На тренінг, який ми проводили для мешканців Кіровоградської області, нам довелося запросити і бажаючих з інших, сусідніх регіонів, а щодо курсів, то нині можемо оплатити ще два курси для жінок-переселенок, але бажаючих немає», - розповідає Анастасія Бабаєва. Натомість ті ініціативні переселенці, які пройшли навчання, вже сьогодні отримали обладнання для розвитку – апарат для масажу, ноутбук, швейне обладнання на інші необхідні прилади. Незабаром громадське об’єднання «Територія успіху» оголошуватиме відбір на участь у другому етапі програми, тож слідкуйте за оголошеннями на їхньому сайті.
Так само насиченими будуть найближчі кілька місяців для всіх, хто братиме участь у програмі «Фінансова обізнаність для впевненого майбутнього», яку реалізує на теренах Кіровоградщини Асоціація «Громадські ініціативи». Керівниця асоціації Любов Лук’янцева розповіла, що в національному масштабі програму втілює у життя «Український жіночий фонд» в рамках Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». Мова йде про те, щоб озброїти вразливі групи населення – переселенців, пенсіонерів, - фінансовими знаннями, навичками з управління сімейним бюджетом, дати людям розуміння, які нюанси має пенсійне законодавство. «У кожного з нас є як шкідливі, так і корисні фінансові звички. Ми це з’ясували вже на першому тренінгу, який провели нещодавно у місті. Попереду ще дев’ять тренінгів, тож запрошуємо до участі всіх, хто хоче почуватися впевнено», - запрошує Любов Лук’янцева.
Це видання частково створювали і журналісти-переселенці, а назву запропонувала Олена Самойленко – викладачка Донецького університету, який зараз працює у Вінниці. У другому виданні у книзі представлена й історія родини Бур’яненків, яку написала голова прес-клубу Кропивницького Вікторія Талашкевич. Родина переїхала із Антрацита Луганської області у Кропивницький. Голова сімейства Ігор Бур’яненко здобуває третю освіту, дружина Наталія працює масажистом і вже виграла грант від МОМ на купівлю обладнання, а донька Олександра навчається в 11-му класі, захоплюється фотографією та музикою.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?