З гумором по життю через терни буденності

06.04.17, 16:00

Деньги делятся на ЧЕСТНО заработанные и

УМНО заработанные

Роман Яковенко

Те, що Україна – земля, яка народжує талановитих і обдарованих людей не заперечити. Наша степова, мальовнича Кіровоградщина дала світу також немало відомих особистостей, хоч і не завжди вони проживали все своє життя на теренах області. Роман Яковенко – один з тих, хто може прославити свою малу Батьківщину як письменник, науковець та публіцист. Він молодий, перспективний та дуже талановитий чоловік. Але, про все по порядку.

Спочатку були «Перець» та КВК

У нашій країні зараз, на жаль, час такий, коли більшості не до жартів – люди переймаються конфліктом з сусідньою Росією, економічною кризою, реформами, прийдешніми виборами та буденними клопотами. А от Роман Яковенко, навіть за таких невеселих умов, своє почуття гумору не втрачає – нещодавно відбулася презентація збірки його гумористичних мініатюр «Цинізм бароко».

До речі, це вже четверта збірка робіт автора. Перша вийшла у світ ще у 2002-му, друга - через рік і третя у 2005-му році. Всі вони були однойменні – «Посміхаються не всі!». Крім того, Роман має за плечима більше 40 публікацій на сторінках різних авторитетних видань Кіровоградщини, Києва, Дніпропетровська, Канева, Запоріжжя, Одеси… А починалося все з гумористичного «Перця» та аналітично-новинної «України-Центр». (фото з презентації по правому краї)

-Звісно, спочатку мені сподобалося читати смішні мініатюри. Я з цікавістю чекав продовження «Ошибок» чи «Бестолкового словаря» на сторінках «України центр», чекав чергового номера «Перцю», а потім вже і сам, так би мовити, взявся за перо. В «Україні Центр» публікуватися почав у 2000-му році, а пишу смішні мініатюри ще зі студентських літ, - згадує автор.

Ні для кого не секрет, що кіровоградська команда КВК «Скіф» виховала не одного гумориста і Роман Яковенко один з таких. Не один рік він захищав честь Кіровограда на гумористичній арені, як у «Скіфі», так і в інших командах веселих та кмітливих – був і капітаном і автором жартів. Тобто веселим та популярним парубком. Сьогодні – він солідний чоловік – кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, маркетингу та економічної кібернетики Центральноукраїнського національного технічного університету. Наукова діяльність посідає значне місце у його житті, адже він є автором більше 180-ти опублікованих наукових праць, серед яких 10 книжок. Крім того, Роман Валерійович вже кілька років поспіль є науковим, технічним та випусковим редактором збірника наукових праць «Розвиток економічної думки».

Є і своє «обличчя» і своє коло поціновувачів

Останнім часом гумор набуває неабиякої популярності і стиль, в якому працює Роман досить поширений. Втім, навіть серед навали кумедних мініатюр українських та зарубіжних «словопалів», творчість Романа Яковенка має своє неповторне обличчя.

-Я ніколи не намагався бути схожим на когось і ніколи не претендував на те, щоб мої роботи порівнювалися з творчістю якогось іншого автора. Я не заробляю творчістю на життя і не будую комерції на публікації своїх збірок. За той час, що я пишу, у мене вже склалося своє коло прихильників та поціновувачів, заради яких мої книжки і друкуються. До речі, саме прихильники моїх публікацій в газеті і порадили видати першу збірку авторських мініатюр.

Зізнаюся, що тоді це здавалося мені чимось неможливим, навіть фантастичним. Спочатку я потихеньку увійшов до літературних кіл Кіровоградщини, познайомився з різними авторами, з членами Національної спілки письменників, один з яких, Володимир Могилюк, і посприяв у тому, аби моя перша збірка «Посміхаються не всі» вийшла у світ.

Починав писати Роман російською, зараз же гумористичні мініатюри Яковенка можна прочитати і українською, і англійською, і навіть дещо французькою мовами. Основній тематиці у своїй творчості автор не зраджує, переважно це побутові замальовки, які стосуються абсолютно кожного і які не всі помічають. Роман же, з притаманною економістам точністю та педантичністю помічає найкумедніше у найсерйознішому. Таку його рису оцінили представники творчої інтелігенції міста – поети, письменники, музиканти, журналісти, викладачі… Як говорить сам Роман, ці кола можна навіть назвати клубом товаришів, чи навіть друзів для яких, власне і друкуються книжки автора – він їх просто роздаровує друзям та поціновувачам.

Оригінальність та майстерність Романа як автора доводити не треба, адже його мініатюри це роблять самі. Ось наприклад з останньої збірки кілька переприказок: «Хочеш жити – вмій!», «Таньки бруду не бояться!», «Краткость – сестра лилипута», «Женщина – сосут греха». Або ж його перли в розділі Абревіатури: «БМВ – баба мала воза; ДНК – діти – наша карма; ГМО – друг ЧМО; МВД – мавпо, віддай дитину!» і ще багато-багато інших мініатюр.

Та живе автор-гуморист Яковенко не одними лише наукою та письменництвом. Серед його захоплень значне місце посідає музика. Раніше пробував трохи навіть сам писати її, але згодом вирішив, що виконувати відомі композиції йому більш до снаги.

Роман Яковенко – натура творча, як кажуть, віт п’ят до кінчиків волосся, адже він не лише автор та музикант, а ще й художник. Навчався у Кіровоградській художній школі і довгий час займався творчістю вже після її закінчення. Сьогодні ж це захоплення відійшло на другий план, але як надовго Роман і сам поки що сказати не може. До речі, тим хто був у цій школі буде цікаво знати, що та художня розкаряка, що стоїть у холі школи – його рук справа та його керівника.

Крім того, не втрачає Роман можливості і почитати. Свіжа газета та цікава книжка – обов’язковий атрибут щоденного буття автора. Тож, як бачимо, не хлібом єдиним… Роман Яковенко – всебічно розвинена особистість. Він є чудовим прикладом для молодого покоління, як знайти себе і не витрачати життя дарма.