Ніколи не читай чужих листів!
З дитинства нас вчать, що не варто лізти у чужі справи. А в українській мові є навіть чудова приказка щодо цього : "Не сунь носа до чужого проса". Частіше за все такі народні мудрощі ігноруються дітьми. Що ж трапиться, коли дитяча допитливість натрапить на недитячі проблеми?
Над цим всим дає змогу нам поміркувати короткометражний фільм під назвою "Останній лист", режисера Юрія Ковальова. Фільм є частиною альманаху Мудаки. Арабески, який включає в себе серію короткометражних фільмів, що торкаються різноманітних суспільно-моральних проблем.
В зав'язці фільму ми знайомимось з головним героєм фільму - маленьким, на перший погляд безтурботним бешкетником, Родею, який як і будь-яка дитина шкільного віку цікавиться мультяшними супергероями, подвиги яких намагається реалізувати у своєму буденному житті. Щоправда, деякі його вчинки на вряд-чи можна назвати геройськими, адже в руках хлопця опиняється чужий лист, який зовсім йому не адресований та потрапив до його будинку і взагалі помилково. Можлвио дещо виправдати хлопця може той факт, що цей лист був не стільки чужим, а загубленим.
Допитливість таки взяла верх і хлопець наважився відкрити листа. Показово, що Родя не розповів про листа мамі, а лише запитав про те, як далеко знаходиться адреса того, кому цей лист адресовано. Можливо навіть несвідомо, але хлопчина не наважується довірити чужу таємницю навіть своїй матері і як говориться в зав'язці пригодницьких детективів “у всьому вирішує розібратись сам”
Отож, не бажаючись відсторонитись від проблеми і просто повернути загублений лист на те ж саме місце Родя, вирушає доставити листа адресату. Для цього йому доведеться відправитись в інший кінець міста, яке хоч і виглядає більш сучасно, проте є кардинальною протилежністю тому світу, в якому звик жити хлопчик. Не зважаючи на суцільний масив новобудов сіро-неживого кольору, оточеним якими виявився Родя, йому таки вдалось виконати свою місію і віддати листа чоловіку, якому він був адресований.
Фінал твору - це навіть не переконання у тому, що хлопчик поліз не у свої справи. Все ж таки, у будь-якому іншому випадку його вчинок міг бути свого роду подвигом, адже по суті лист - це останнє прохання помираючої матері до свого сина. Однак, Родя опинився безсилим перед невідомими йому обставинами, які фактично нівелювали його подвиг. Реакція адресата на доставлений лист наврядчи задовольнить любителів хепі-енду, проте вона буде дуже символічною і можливо цей лист дійсно стане останньою чужою річчю в руках Роді.
Фільм "Останній лист" розміщено на Youtube, переглянути його можна за посиланням:
Текст – Олександр Нікітін, фото з сайту: mudaky-kino.com.ua
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?