Головні напрями структурної перебудови економіки держави
До них належать:
-створення нової структури суспільного виробництва, яке відповідає вимогам сучасного НТП;
-підвищення конкурентоздатності національної економіки;
-перехід від ресурсовитратного до ресурсозберігаючого виробництва;
-формування розвинутого споживчого сектору та інше.
При формуванні структурної політики важливу роль відіграє вибір пріоритетних напрямів розвитку окремих галузей, економічних районів, видів виробництва. В цьому випадку керуються такими критериями:
-експортний потенціал галузі;
-перспективи попиту на продукцію галузі на внутрішньому ринку;
-досягнення більш високої індустріальної стадії розвитку;
-мінімізація дефіциту в торгівельному балансі;
-розв’язання проблем зайнятості;
-рішення екологічних проблем та інше.
У межах структурної політики розробляється і реалізується система державного впливу на економіку, яка включає:
1.заходи щодо стимулювання переходу праці й капіталу з однієї галузі до іншої;
2.на державному рівні розробляються довгострокові плани, цільові програми, національні проекти щодо рішення актуальних проблем структурної перебудови, програми підготовки та перепідготовки робочої сили тощо;
3.заходи щодо згортання частини виробничого апарату депресивних галузей виробництва та інше;
Важелями державного регулювання структурних змін є:
-система податків з їх диференціацією;
-надання різноманітних кредитних пільг;
-проведення політики прискореної амортизації;
-надання фінансової допомоги у вигляді інвестиційних надбавок, субсидій, дотацій на розвиток певних галузей, виробництв, регіонів.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?