Державне регулювання розвитку науки і техніки

10.10.19, 12:00

Законодавча база визначає правові, організаційні та фінансові засади розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності.

Потреба державної підтримки науки і техніки зумовлена тим, що їх розвиток є визначальним чинником прогресу суспільства, джерелом економічного зростання нації. На законодавчому рівні сформульовані основні напрямки розвитку науково-технічної сфери, серед них:

-створення сучасної інфраструктури науки, підготовка та перепідготовка науково-технічних кадрів;

-державне фінансування та пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довготермінових науково-технічних програм;

-підтримка пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

-забезпечення створення і функціонування ринку науково-технічної продукції;

-проведення експертизи науково-технічних проектів та інше.

Структурами, що забезпечують реалізацію політики щодо розвитку науки й техніки, є:

I.рівень – Верховна Рада України;

II.рівень – Кабінет Міністрів України;

III.рівень – міністерства, відомства та інші центральні органи управління;

IV.рівень – місцеві органи державної влади і управління;

V.рівень – організації, установи та підприємства, що беруть участь у впровадженні науково-технічної політики.

Науково-технічна діяльність загальнодержавного значення фінансується з бюджету та державних позабюджетних фондів.

Пряме державне регулювання розвитку науки і техніки проводиться за допомогою таких форм і методів: визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки; формування і реалізація національних державних та міждержавних науково-технічних програм; формування та розміщення державного замовлення; бюджетне фінансування певних видів науково-технічної діяльності; створення системи науково-технічної інформації тощо.

Основними державними регуляторами розвитку науки і техніки є: податкові регулятори; амортизаційна політика; пільгове кредитування; державне фінансування; науково-технічне прогнозування; програмування розвитку науки і техніки; держконтракти і держзамовлення; патентно-ліцензійна політика; правове забезпечення науково-технічної діяльності, та інше.

Необхідно звернути увагу на визначення сутності науково-технічних програм та науково-технічного прогнозування.

Науково-технічні програми – це форма реалізації державної науково-технічної політики.

Складовими науково-технічного прогнозу є:

-прогноз розвитку основних фундаментальних та прикладних досліджень;

-прогноз впровадження досягнень НТП у національну економіку;

-прогноз розвитку техніки і технології;

-передбачення економічних, соціальних та екологічних наслідків впровадження результатів НТП у виробництво.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!