Як жінки приходять у «чоловічі професії» та підкорюють їх: Історія перша

04.06.21, 10:00

У сучасному світі досі існує проблема розподілу професій на «жіночі» та «чоловічі». Жінки відчувають супротив суспільства, коли хочуть стати будівельницями чи пілотесами. Чоловіки отримують шквал негативних коментарів від свого оточення, коли вирішують стати нейл-майстерами чи нянями.

Ми розповімо вам історії трьох жінок, які закрили очі на стереотипи, почали працювати в «чоловічих професіях» та добились успіху в них.

«Робота на будівництві не була моєю мрією, але в такій професії можна стати емоційно сильнішою» (Дар’я Герман)

«Людям складно було сприймати те, що жінка, так само як і чоловік може керувати 80-тонною машиною» (Вікторія Арделян)

«Вісімдесят відсотків чоловіків моїх учениць проти того, аби вони сідали за кермо» (Анна Бічкалюк)

Історія перша: Дар’я Герман

Я народилася і виросла в Маріуполі, з волі випадку переїхала з подругою в Кропивницький. Людина, яка переїжджає в молодому віці в інше місто знає, які труднощі з цим пов'язані. Ти вчишся жити й часом приймаєш рішення, які сам від себе не очікуєш. Таким рішенням для мене була робота на будівництві. Майже відразу ж я отримала негативні відгуки від друзів і сім'ї. Мало хто підтримав мене в цьому.

Це однозначно не було моєю мрією, але в такій професії можна розкрити в собі творчі грані особистості й стати емоційно сильнішою. Однак жінці в такій сфері не легко працювати.

Я працювала 5-денку, зазвичай у нас був загальний план роботи, його розподіляли для фахівців.

Наприклад, я малярка, і це не найважча робота на будівництві. В мої обов`язки входила підготовка стін за побажаннями замовника. Під час навчання я працювала в бригаді, яка в основному складалась з чоловіків. Мені здавалося, що фізичні труднощі повинні залишитися позаду, адже їм не важко допомогти мені.

Але, на жаль, більшість вважали, що якщо їм легко зробити певну роботу, то й мені відповідно теж.

Навіть коли я, як жінка, яка багато чого знає в цій області, давала пораду щодо чогось, бо знала, що так буде краще - мій варіант розглядали в останню чергу.

Звичайно, певні «поблажки» на роботі були, але від них ніяк не ставало легше, адже це негативно відбивалося на зарплаті. Наприклад, мені могли дати менший обсяг роботи ніж чоловікові, але розцінки в нас однакові, тому в плюс я не виходила.

На жаль, подібні труднощі є майже в усіх сферах роботи, пов'язаних з важкою фізичною працею для жінки. Через безвихідь у фінансовому становищі жінкам доводиться йти на такі жертви. Але чи будеш ти відчувати себе жертвою в цьому положенні – залежить особисто від тебе. Мені допомогло вміння поважати себе і свій вибір. Бачити плюси в такій роботі. Наприклад, з кожним разом я стаю фізично сильнішою, і це надає мені внутрішньої сили. Враховуючи те, як до мене ставилися колеги-чоловіки, я зрозуміла, що не потрібно чекати від них якогось особливого ставлення, а треба вміти вибудовувати виключно робочі відносини та розраховувати лише на свої сили.