Повсякденне використання фемінітивів робить статті цікавішими для читачів і читачок

11.07.23, 18:00

Позаду перший місяць літа, а з ним і завершальний етап гендерного моніторингу 2023 року. Зазначимо, що ситуація з використанням фемінітивів у виданнях покращувалася на кожному з етапів моніторингу. Червневий період довів, що редакції обласних видань добре засвоїли цю мовну норму.

В поле зору третього етапу моніторингу, що проходив на Кіровоградщині з 12 по 18 червня, увійшли 5 друкованих ЗМІ та 5 сайтів обласного рівня. До першої групи потрапили: «21-й канал», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Нова газета», «Україна-центр» (усі видання в м. Кропивницький). Другу групу склали такі кропивницькі новинні ресурси: «Гречка», «З перших вуст», «Кіровоград 24», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» («ЦБН»).

«Повсякденне використання фемінітивів працює, в першу чергу, на цікавість самих матеріалів. Читач за безособовим словом «лікар» або «начальник» не має змоги уявити про кого йдеться в матеріалі. Інша справа, коли є розуміння хто чоловік, а хто жінка», - говорить координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка веде моніторинг.

За словами експертки, робота з популяризації фемінітивів перейшла на стадію, коли журналісти і журналістки, а також головні редактори та редакторки самих видань їх активно використовують. Проте вкрай потрібно тепер доносити інформацію про цю необхідність до прес-служб різних установ. Основна кількість маскулінітивів трапляється саме у пресрелізах. І не всі видання за потоком новин мають час та інший ресурс їх виправляти.

- Окрім того, що українська мова в офіційному спілкуванні закріплена у нас на законодавчому рівні, через війну із росією на говоріння та писання українською виникає неабиякий додатковий приємний попит. Багато людей, що переходять у побутовому спілкуванні на українську, відкривають для себе фемінітиви. Тому роль друкованих та електронних ЗМІ у формуванні грамотної мови читачів стає все більш актуальною, - ділиться своїми спостереженнями Вікторія Талашкевич.

Зазначимо, що гендерний моніторинг, проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Експертка говорить, що цього разу публікації, пов’язані із темою війни, займають доволі значну частину від загального обсягу матеріалів. Загалом 30-50% у друкованих виданнях (за винятком газети «21-й канал», де їх усього 4 із 58 або 6%). Також 32-44 % в інтернет-виданнях (виняток – «Кіровоград 24», де лише 14 зі 127 матеріалів, або 11%). Як і минулого разу, публікуються інтерв’ю з військовими, розповіді волонтерів, що їм допомагають, мистецькі волонтерські акції, робота місцевої влади щодо вирішення як забезпечення безпеки громадян, так і вирішення нагальних питань життєдіяльності області і, на жаль, реквієми та новини з поховань.

Тематичні публікації на гендерну тематику зустрічаються у виданнях нечасто. У друкованих ЗМІ їх майже не зустріти. Дещо краща ситуація з електронними. Та цього разу сталася подія, що привернула увагу усіх сайтів. Це запуск «Укрзалізницею» спеціальних вагонів для жінок.

- Дуже добре, що на цю подію ЗМІ звернули увагу. Та, на жаль, ніхто не захотів глибше розкрити тему. Максимум, що зробила редакція сайту «Гречка», це подивилася, які потяги проходять через Кропивницький. А насправді тема виявилася дуже актуальною. Якщо продивитися соціальні мережі, то бачимо, що активність дискусій з цього приводу дуже висока, - коментує Вікторія Талашкевич.

Перейдемо до вживання фемінітивів.

«Україна-центр» показала результат за кількістю фемінітивів у 86%. Дуже гарний показник, хоча і найнижчий серед інших. 12 фемінітивів та всього два маскулінітиви («директор Лариса», «працівник Валентина»). Добре, що в матеріалі безпроблемно використовується фемінітив «мисткиня». Із власного досвіду знаємо, що це для багатьох, чомусь, одне зі слів-табу у матеріалах. Можливо, через складність його вимовляння.

Варте поваги абсолютно правильне використання фемінітиву «вчителька-методистка». Звернули на це уваги з тієї причини, що є висока вірогідність звести одну із частин цього складного слова до маскулінітиву. Проте редакція успішно не піддалася цій спокусі.

«Нова газета» показала кращий результатхоча із мінімальним відривом – 87%. 20 фемінітивів знайшли на сторінках. Із цікавих можна виокремити також доволі складну, як і «мисткиня», у вимовлені «фотографку». Маскулінітивів було всього три випадки («Жінка-підприємець», «Редактор Інна», «Режисер Катерина»). Прикро що останнього випадку можна було запобігти. Власне, в матеріалі, де він зустрівся, в усіх інших випадках було використано фемінітиви, тож і «режисерка» цілком органічно туди вписалося б.

У середині списку - «Кіровоградський правді» із показником 89%. Усього 8 фемінітивів при одному маскулінітиві («лікар Оля»). Порівняно з минулим етапом, коли перших було усього три, це значне зростання. Та досить значний їх відсоток дала стаття-спогад померлого журналіста. В своєму тексті він вживав їх абсолютно правильно і доречно.

Газета «21-й канал» - найоб’ємніша із усіх розглянутих. Її результат - 91% фемінітивів. Цього разу кількість вже стала якістю. 29 випадків використання фемінітивів проти усього трьох маскулінітивів. Не всі вони звичні. Разом із «продавець (в контексті жінка)», «жінка-підприємець» ми знайшли і «прислуга (в контексті жінка)». І ні, йшлося не про когось із депутаток фракції «Слуга народу».

Дивно, що незважаючи на свій обсяг, це видання проігнорувало новину про запуск жіночих вагонів.

Найкращий результат – у редакції «Народного слова» - 100%. Фемінітиви використані 17 разів. Також на сторінках цього видання ми зустріли згадувану вище «мисткиню». І, головне, цього разу жодного маскулінітиву. Це дуже добре, бо на обох попередніх етапах моніторингу саме ця газета використовувала їх найчастіше. Констатуємо, що робота проведена на «відмінно».

- В котрий раз маю зауважити, що часто трапляються випадки використання скорочених ініціалів або знеособлення експертів/експертом через загальні фрази. Окрім канцелярної мови така практика ще й деякою мірою спотворює правильність результатів. Бо людина, начебто, присутня, але немає ніякої можливості визначити її стать і внести до відповідного кількісного показника, - зауважила Вікторія Талашкевич.

Сайт «Кіровоград 24» показав найнижчий відсоток фемінітивів – 73%. Хоча цього разу їх кількість – 49 випадків, проте і маскулінітивів більше, ніж на будь-якому іншому ресурсі – 18 (тому перераховувати не будемо). Ця цифра дуже прикра, зважаючи на те, що на інших сайтах цей показник не перевищує одиниці.

Зауваження такі:

·У трьох матеріалах поспіль, що йдуть один за одним, використовується винятково маскулінітив «начальник Інна».

·Вже класичне використання маскулінітиву і фемінітиву в одному абзаці до однієї особи («бізнес-тренерка» і відразу ж «ігротехник» та «ігропрактик»).

·В матеріалі про одну й ту ж саму особу в заголовку використовується маскулінітив «керівник», а вже в тексті особа згадується вже як «керівниця».

Інші учасники значно випередили це видання.

На сайті «Точка доступу» цей відсоток досяг 96. Ми зафіксували 24 фемінітиви. Усі вони вже звичні і тому єдиний маскулінітив «кандидат Наталія» - той прикрий випадок, якого можна було без проблем уникнути.

Аналогічний результат і у сайту «З перших вуст». Використали 26 фемінітивів. Маскулінітив зустрівся один раз – «заслужений працівник культури Наталія».

Сайт «Гречка» максимально наблизився до лідера і показав 99-відсотковий результат. 72 фемінітиви при 1 маскулунітиві («заступник Вікторія»). Враження зіпсував лише випадок згадування двох лікарів без уточнення жінки вони чи чоловіки.

«Центральноукраїнське бюро новин» - 100%. 22 випадки використання фемінітивів. Порівняно з другим етапом моніторингу вона зросла доволі сильно та не досягла першого етапу моніторингу коли їх було 29.

Нульова ж кількість маскулінітивів виглядає дуже гарно.

Варто зазначити, що цього разу значну кількість фемінітивів надали два інфоприводи – арешт податковиці (ще один складний для проголошення фемінітив) та жінки, що надавала інформацію ворогові. У першому випадку тексти матеріалів на різних сайтах дуже схожі і в усіх них використовуються фемінітиви. Тому можна зробити висновок, що правильне використання – це ініціатива саме пресслужби, що надавала пресреліз саме в такому вигляді.

Нагадуємо і пресслужбам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Говорячи про конкретну статистику залучення жінок в якості експерток, констатуємо, що ситуація в друкованих та електронних виданнях протилежна. В газетах максимальний відсоток залучення – 31% (газета «Україні-центр»). На другому місці «Нова газета» із показником залучення експертом у 29%. На третьому місці – «Народне слово» із 20%. Четверте місце посіла газета «21-й канал» - 18%. І жодній експертці не знайшлося місця у матеріалах на шпальтах «Кіровоградської правди».

Ситуація в онлайн-виданнях така. В лідерах «Гречка-інфо» - думка жінок подається у 58% випадків. Близькі результати у наступних трьох виданнях. «З перших вуст» показав результат у 35% цитування. 33% експерток – залучили до своїх матеріалів «Кіровоград 24» та «Точка доступу». Останнє місце, хоч із не набагато гіршим результатом у 29% дісталося сайту «Центральноукраїнське бюро новин».

Якщо говорити про загальний Індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у відсотковому відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «Народне слово» (59), на другому місці «Україна-центр» (58) і на третьому «Нова газета» (52), а серед сайтів лідерство отримав сайт «Гречка-інфо» (62), на другому місці «З перших вуст» (58) і «бронзу» отримує агенція «Кіровоград-24» (53).

Ще один показник, який потрапив до уваги цьогорічного моніторингу – висвітлення війни. На цьому етапі в електронних виданнях склали 30% від загальної кількості (середній показник по всіх виданнях). Жінки-експертки залучалися у 36% випадків. Героїнями жінки стали у 24% згадувань.

В друкованих ЗМІ відсоток публікацій становить 26. Жінки-експертки залучалися у 21% випадків. Героїнями жінки стали у 38% згадувань.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні становить 53%. Разом із львівськими та івано-франківськими медіа вони посідають третє місце в загальноукраїнському рейтингу. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.