«Миттєвості життя» Бориса Єгорова

28.03.15, 16:00

Днями у Кіровоградському обласному художньому музеї відкрито ювілейну персональну виставку творів «Миттєвості життя» члена Національної спілки художників України, ветерана Великої Вітчизняної війни, ветерана праці Бориса Кузьмовича Єгорова з нагоди 90 - річчя від дня народження.

Борис Кузьмович Єгоров народився 25 березня 1925 року в місті Знам’янка Кіровоградської області в родині залізничника.

З 1932 року навчався у Знам’янській середній школі №3, в старших класах був членом редколегії шкільної стінгазети.

В роки Великої Вітчизняної війни, у віці 16 років поповнив ряди народного супротиву, був розвідником і зв´язківцем партизанського з’єднання ім. К.Ворошилова у Чорному лісі. У перші дні після визволення міста Знам’янка Б.К.Єгоров відбудовував паровозне депо і станційні споруди. Невдовзі, Борис Єгоров сам зайняв місце в кабіні потягу, на якому здолав трудові сходинки від кочегара до машиніста, водив ешелони до самої лінії фронту, а згодом у 1944 році отримав звання сержанта.

Після закінчення війни вступив до Одеського художнього училища імені М.Б.Грекова. Його викладачами були професор Л.О.Мучник, М.А.Шелюто, М.Д.Тодоров. Дипломна робота «Молотьба» яку Єгоров захистив у 1950 році на «відмінно» зберігається у музеї художнього училища. Під час навчання в училищі Б.К.Єгоров визначився з жанрами живопису, яким не зрадив протягом усього творчого шляху, це ліричний пейзаж, портрет, жанрові картини на сільськогосподарську тематику.

З 1951 року Борис Єгоров бере участь в багатьох обласних, республіканських та міжнародних виставках.

Борис Кузьмович Єгоров постійний учасник пленерів, за роки творчої діяльності побував в країнах Балтії, на Далекому Сході, на берегах Азовського, Чорного, Балтійського морів, у горах Кавказу.

Майже щороку Б.К.Єгоров приїздить на свою малу Батьківщину у місто Знам’янка.

Ще з юних літ у Знам’янці Б.К.Єгоров потоваришував з нащадками Т.Г.Шевченка – внучатою племінницею Великого Кобзаря Катериною Максимівною Красицькою і її донькою Антоніною Вереміївною Красицькою, краєзнавцем і письменником В’ячеславом Євгеновичем Шкодою та ін.

Борис Кузьмович належить до когорти відомих запорізьких художників старшого покоління, котрі утверджували самобутність регіональної живописної школи, його твори невтомно відстоюють кращі традиції вітчизняного реалістичного мистецтва. Протягом шести десятиліть творчість Бориса Кузьмовича займає помітне місце в художньому житті Запоріжжя.

На цьогорічній ювілейній виставці «Миттєвості життя» експонуються роботи із фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею. Це портрети: «Портрет матері» (1949р.) та «Автопортрет» (1964р.), натюрморт: «Червона калина» (2010р.) та пейзажі «Озимина» (1966р.),«Березовий гай» (1975р.), «На околицях Седнева» (1975р.), «Шлях на Говерлу» (1970р.), «Будинок художника» (1971р.), «Тиша» (1990р.),полотно - роздуми, полотно - спогади «Дорога до Храму…» (2010р.).

90 років за плечима, але Борис Кузьмович сповнений оптимізму: «Доки очі дивляться, а руки тримають пензля – буду творити!»

На сьогоднішній день художник проживає в місті Запоріжжі. Родину митця нещодавно спіткало велике горе, раптово пішов з життя син художника. Помешкання родини Єгорових пограбували. Борис Кузьмович із дружиною Оленою Михайлівною хворіють, прикуті до ліжка та потребують фінансової допомоги.

Олена Степанок – завідуюча відділом науково - просвітницької роботи обласного художнього музею