Завітайте до музею на експозицію «Згадаймо Велику Перемогу!»

10.05.15, 10:00

У картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна», - це перший поверх Кіровоградського обласного художнього музею, - розгорнуто експозицію «Згадаймо Велику Перемогу!», присвячену 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі.

Логвинюк О.С. (1936-2004) «Травень 1945-го» 1985 р

Відкриття експозиції - це продовження чудової традиції по вшануванню трагічних і героїчних подій тієї війни та людей, які вступили у бій з «коричневою чумою» і перемогли її. Основу експозиції складають презентовані вперше графічні роботи маловідомого широкому загалу самобутнього художника-земляка Капінуса Максима Терентійовича (1913-1947).

Кодьєв П.І. (1899-1968) «Сполох»

Він народився у селі Краснопілка Маловисківського району Кіровоградщини. Маючи хист до малювання, навчається в Одеському художньому училищі. За інших умов, враховуючи талант молодого художника, він, без сумнівів, досяг би вагомих успіхів на мистецькій ниві, зайнявши достойне місце у плеяді геніальних майстрів пензля Кіровоградщини. Але на заваді стала тогочасна політична ситуація в Європі та загроза війни, що нависла над країною. Не довчившись один рік в Одеському художньому училищі Максим Капінус був направлений перед війною на навчання до Одеського вищого артилерійського училища, оскільки для держави на той час військові були більш потрібними, ніж художники. Ну а потім – тяжка праця війни, яка, все ж таки, не змогла убити у Максима потяг до малювання. Він ніколи не розлучався із олівцем, яким, під час відпочинку від бою, писав портрети своїх бойових побратимів. Цікавими як з художньої, так і історичної точки зору, є автопортрети Капінуса 1940-1946 років, портрет люблячої дружини та знайомих художника, які сміливо можна вважати своєрідним дзеркалом тогочасної епохи.

Колісниченко. Діти концтабору Дома, з мамою

На виставці представлені також роботи двох художників – Петра Кодьєва «Сполох» (1954) та Олександра Логвинюка «Травень 1945-го» (1975), які символізують початок і кінець війни, тієї самої, що зламала багато людських доль та не дала розквітнути багатьом талантам, зокрема – і таланту Максима Капінуса, який передчасно пішов з життя у 1947 році. Нікого не залишить байдужим і триптих кіровоградського художника Віталія Колєсніченка «Неволя. Летять журавлі» (1985), «Перемога! Свобода!» (1985) та «Вдома з мамою» (1985), які розкривають один із злочинів фашистського режиму у вигляді дитячих концтаборів та наглядно ілюструють порятунок цих маленьких в’язнів внаслідок перемоги радянських військ. На виставці представлена ще одна робота цього майстра – «Екіпаж лейтенанта О. Рубінчика в Кіровограді» (1985), яка віддзеркалює один з епізодів визволення міста Кіровограда 8 січня 1944 року та зустріч радянських бійців місцевими жителями, які пережили німецький «новий порядок». Доречи, зустріч ця відбувається навпроти приміщення, в якому сьогодні розташований обласний художній музей.

Колісниченко. Діти концтабору Перемога! Свобод

Ну а картина Ігоря Вишніченка «Маки» (2010) є дуже символічним доповненням експозиції, оскільки ця квітка, яка символізує рану від кулі, є на сьогодні також невід’ємним атрибутом та брендом відзначення Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні (8-9 травня). Відкриття експозиції «Згадаймо Велику Перемогу!» саме в стінах картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» - не випадкове. Адже обидва художника, і Максим Капінус і Петро Оссовський - уродженці Маловисківського району Кіровоградщини. Останній, слава Богу, зумів реалізуватися як художник, ставши одним із засновників так званого «суворого стилю» та прославивши свою малу Батьківщину далеко за її межами.

Колісниченко. Діти концтабору Неволя. Летять журавл

Та й громадянська позиція Петра Павловича, який ніколи не прогинався під можновладців, не писав портрети радянських вождів, не прославляв «радянський спосіб життя» та, навіть, не вступив в КПРС (!) є прикладом для наслідування людям, що вирішили побороти в собі «малороса» та «ватника», і одночасно – привід замислитися тим, хто до сих пір сприймає Петра Оссовського як ярого поборника радянської системи. Виставка представлених в галереї робіт художника скоріше пропагує ідею слов’янського братерства та миру, що немає нічого спільного з азіатсько-фашистським варіантом «Руського миру», спрямованого на роздмухування міжслов’янської війни.

Олег Юрченко – старший науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею