Сьогодні у Львові закінчується одна з найспекотніших подій цього літа - фестиваль Alfajazzfest, який вже став для міста лева традиційним. Довгі вихідні, чудова музика та долучення чи не кожного закладу до фесту не розчарували, мабуть, жодного з величезної кількості гостей фестивалю. А їх було неймовірно багато - ще за 10-15 днів до події місця у готелях та хостелах центральної частини були розкуплені майже повністю і ріелтори продовжували розшукувати ліжка і куточки, що якимось дивом залишились вільними. Що цікаво - знаходили. І, навіть, якщо ти - не великий поціновувач джазу, а до Львова приїхав у інших справах - шансів сховатися від музики майже немає.
Про хедлайнерів фестивалю
можете почитати на офіційному сайті або пошукати у численних дописах культурних розділів всеукраїнських порталів та спеціалізованих видань, адже всі командирували журналістів та оглядачів за "польовими враженнями". Проте, було чим поживитися і ведучим світської хроніки, і, навіть, політичним оглядачам. У перервах між концертами на площі Ринок або, наприклад, на Староєврейській, робили шпацірґанґ, себто прогулювались чимало відомих облич. Ще більше цих облич старанно маскувались, але постили у різні соціальні мережі свої фоточки і враження від фесту.
фото з офіційного твітеру фестивалю https://twitter.com/alfajazzfest
Крім трьох офіційних сцен і фан-зони у Центральному парку культури джаз прихистився на кожному розі. Джазові акорди були в меню у кожній кав'ярні, незважаючи на те, чи був заклад партнером фестивалю. Під джазові стандарти працювали навіть магазини що не могло не відбитися на відвідувачах. До прикладу, в одній примірочній двоє панянок цілком серйозно обговорювали сукню на предмет того, чи пасує вона до вечірнього концерту. Щоправда, говорили коліжанки про похід до фан-зони біля сцени Еді Рознера і більше про те, чи буде зручно в цій сукні сидіти на карематі :). Ну і (хто б сумнівався) в дусі джазу було зварене спеціальне пиво та обсмажений певний сорт кави.
фото з офіційного твітеру фестивалю https://twitter.com/alfajazzfest
Офіційні сцени (на Площі ринок, біля палацу Потоцьких та у Центральному парку культури) притягували увагу поціновувачів джазу навіть попри шалені цифри на стовпчику термометру, які у Львові, що загнав колись Полтву до каналізаційного колектору, справді нестерпні. Велика вдяка, до речі, найближчим рестораціям на Ринку, що витягували на свої умовні (і кожного дня ширші) літні майданчики чи не всі столики із приміщень і давали шанс насолоджуватись соковитими акордами із склянкою чогось холоденького і без остраху, що джаз у виконанні симфонічного оркестру стане супроводом теплового удару. Щодо великих офіційних майданчиків скажемо ще пару слів про фан-зону біля сцени ім. Еді Рознера і ці слова будуть вдячністью "Київстару" за м'якеньки пуфи, на яких можна було зручно вмоститися. При нагоді, висловимо надію, що цьогорічні залишаться і на наступний рік, і хоча б кілька десятків додадуться, бо охочих до музики у парку було набагато більше, ніж тих пуфів.
А от про що треба говорити, так це про сейшени, які ближче до опівночі проходили у кількох рестораціях. Чи то прохолодний нічний вітерець, чи слухачі, які насолоджувались смачнющим львівським пивом та наїдками і не гаяли сили на боротьбу із полудневою спекою, але драйву і настрою вони надавали стільки, що відкривалось і друге і третє дихання. Додавала натхнення і суто львівська демократичність, алже хедлайнерам столи резервували у загальному залі, а на сцені поряд з виконавцями, чиї імена щось говорять хіба культурним оглядачам, про яких згадувалось вище, з'являлись, наприклад, Ніно Катамадзе чи Майкл Борстлап і давали джазу у всіх сенсах цього словосполучення.
Цього року фест вже добіг кінця. Сьогодні великий концерт дає Джамала. Оглядачі роз'їжджаються по редакціям, нотки джазу залишаються у шпаринках кожної львівської вулички. Варто планувати поїздку до Львова наступного літа.
Текст, фото і кавалок суцільного захвату - Ольга Гріднєва
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?