Проект Концепції розвитку агрострахування продовжує «обкатуватися» на круглих столах

24.06.14, 14:29

«У липні відповідно до бачення Міністерства аграрної політики та продовольства ми повинні сформувати пакет пропозицій, реалізація котрих допоможе вдосконалити чинне агрострахове законодавство». Про це під час круглого столу в Полтаві 18 червня сказав генеральний директор об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул» Віталій Самарський.

Зміни на законодавчому рівні дозволять на повну міру реалізувати Концепцію розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Та для цього, уточнив Віталій Самарський, належить чимало зробити. Насамперед, Концепцію ще треба затвердити. Сьогодні вона існує лише як проект. І, як кожному проекту документа такого високого рівня, проекту Концепції призначений серйозний іспит через обговорення. Своє вагоме слово щодо її сильних сторін та недоліків мають сказати сільгоспвиробники, страховики та представники органів влади.

Аграрний страховий пул надає їм таку можливість. Для цього він проводить широкомасштабну інформаційну кампанію, що охоплює 13 областей. Велику допомогу в її реалізації надає Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні».

Перший круглий стіл в рамках цієї кампанії 11 червня відбувся в Тернополі. За тиждень черга дійшла до Полтави. Її обрали не випадково. У своєму виступі заступник директора Департаменту агропромислового розвитку обласної держадміністрації Іван Филоненко підкреслив, що займатися землеробством на Полтавщині ризиковано. Політика до цього не має жодного стосунку, економіка – так само. Проблема у погоді: вона останнім часом занадто вередує. Не став винятком і поточний рік. Згідно з офіційними даними, 4 тис. гектарів на Полтавщині не витримали нинішньої перезимівлі. Ще на 16 тис. гектарів озимі були суттєво пошкоджені.

Втрат полтавські аграрії зазнали чималих. Тим паче, що проблемні гектари склали близько 10% загальної площі посівів озимих культур. Іван Филоненко відзначив, що це не найгірший результат перезимівлі. В минулі роки на долю полтавських аграріїв припадали серйозніші випробування: то сильні морози, то літня спека, то градобій давалися взнаки. «Висновок напрошується один, - підсумував Іван Філоненко, - треба страхуватися». Принцип «пан або пропав» для серйозного бізнесу неприйнятний.

Питання – як і з ким страхуватися? Справа в тім, що не лише полтавські сільгоспвиробники мають чимало претензій до якості агрострахування та до роботи страхових компаній. Складається враження, що окремі з них не так і прагнуть завоювати довіру аграріїв. То вони пропонують їм невигідні умови страхування, то таким чином прописують умови договорів, що без юридичної підготовки в них не розібратися, то суттєво завищують вартість власних послуг.

І це не повний перелік зауважень до страховиків, та саме на них свою особливу увагу зосередили учасники полтавського круглого столу. Один із них – експерт Проекту IFC Ігор Дудка не може зрозуміти, чому до сільгоспвиробника за несвоєчасне повернення кредиту банк може вжити штрафні санкції, а сільгоспвиробник не в змозі «натиснути» на страховика за те, що той несвоєчасно сплачує йому гроші за страховим випадком.

Звісно, можна піти до суду, та поки він винесе своє рішення, встигнеш кілька разів відсіятися. «А це означає, що сільгоспвиробник постійно перебуває у залежності, а ми ще хочемо, щоб він при цьому забезпечував країні продовольчу безпеку», - резюмував Ігор Дудка. Запитай у кожного, хто працює на землі, чого він потребує найбільше, і той відповість – кредитів. Та банки не поспішають розщедрюватися, тож не з кожним аграрієм вступають у грошові відносини. Двері своїх сейфів вони відкривають лише для тих із них, хто страхується. Банкірів, сказав Ігор Дудка, зрозуміти можна – їм потрібні гарантії повернення позики. Незалежно від того, чи показує термометр тридцять градусів спеки чи холоду, чи нам дошкуляють сильні зливи, чи всі ми потерпаємо через гостру нестачу вологи. Важливо тепер зрозуміти сільгоспвиробника. Він зацікавлений у тому, щоб держава посприяла здешевленню страхових послуг, виступила гарантом отримання ним частини понесених збитків за настання страхових випадків.

Заступник директора полтавського відділення страхової компанії «Провідна» Лілія Василенко переконана, що договори страхування повинні бути уніфіковані. Бо в нинішньому «договірному» розмаїтті сільгоспвиробники вже остаточно заплуталися. Тому вони не знають, якій страховій компанії надати перевагу і чи дійсно можна їй довіряти. Директор полтавської філії страхової компанії «Брокбізнес» Ольга Тимощук підтверджує, що аграрії наразі насторожено ставляться до страховиків. Та при цьому додає, що така недовіра є взаємною. І страховики побоюються сільгоспвиробників, бо ж ті теж нерідко хитрують. Приміром, аграрії збирають врожай, і виявляється, що він менший за очікуваний. І перша думка – недобір став можливим в результаті ризикової події. А це означає, що страховики повинні покрити понесені втрати. І одразу виставляють їм свої претензії. А чи була це ризикова подія чи ні – про це не думають. Як не думають і про свою підмочену таким чином репутацію. Все це – реальні проблеми. Вони з кожним роком збільшуються та посилюються. Сьогодні настав момент, коли треба братися за їх вирішення.

Проект Концепції дає відповіді на поставлені під час полтавського круглого столу запитання. Думка Віталія Самарського – це ненормально, що в країні, де вал сільськогосподарської продукції складає близько 300 млрд. грн., рівень агрострахування не перевищує 5%. «Це означає, що сільгоспвиробники не захищені від погодних ризиків». І другий висновок, який в цьому зв’язку робить Віталій Самарський, - це означає, що «в країні відсутня ефективна система агрострахування». Концепція передбачає побудувати її таким чином, щоб було комфортно всім його учасникам. При цьому встановлюється рівень відносин, коли пріоритет надається сільгоспвиробникам. Друге місце відводиться державі, і лише на третьому опиняються страховики, об’єднані в Агростраховий пул. Завважте, не просто агростраховики, а саме ті, що входять у Пул. На цей момент Віталій Самарський звернув особливу увагу присутніх. Він сказав: «Обов’язково компанії, які займатимуться агрострахуванням, повинні входити до Агрострахового пулу».

Необхідність у цьому, на думку Віталія Самарського, є очевидною. «Пул контролює своїх учасників щодо дотримання ними всіх вимог єдиного андеррайтингу, єдиних правил огляду полів, єдиних типів договорів». Неодмінна вимога Концепції – державна підтримка, яку надають аграріям, має бути застрахована. Як і банківські кредити. Бо, як і банки, держава хоче повернути вкладені в сільське господарство гроші. Якщо не гривнями, то, принаймні, сільгосппродукцією. Фрагмент із виступу Віталія Самарського: «Ми розуміємо, що кожна державна копійка, спрямована на розвиток агропромислового комплексу, повинна бути захищена гарантованим страховим покриттям. Для цього ми й плануємо створити Фонд захисту від катастрофічних ризиків». Загальновідомо, що бізнес завжди межує з ризиком, а страховий бізнес – і поготів. Він із ним постійно стикається, причому, - на професійних засадах і за це отримує гроші.

От тільки цей професійний ризик має бути виправданий. А це стає можливим за умови, якщо кожен крок страховиків буде зважений, якщо їм вдасться налагодити надійну систему взаємовиручки. Проект Концепції завбачує її створення. Вона передбачає як внутрішнє перестрахування, яке здійснюється всередині Пулу, так і зовнішнє, з підключенням перестраховиків світового рівня. «За настання катастрофічного ризику одна компанія не може потягти всю відповідальність. Скажемо так – тотальна загибель рослин усього на 1 тис. гектарів уже ставить страхову компанію перед серйозними фінансовими зобов’язаннями. А торік компанії Пулу застрахували 0,5 млн. гектарів по всій Україні», - відзначив Віталій Самарський.

Круглий стіл завершився ухваленням великої кількості пропозицій. Зокрема, Кабінету Міністрів було рекомендовано затвердити Концепцію, а також передбачити в проекті бюджету на 2015 рік гроші для фінансової підтримки страхування сільськогосподарської продукції. Такі ж бюджетні відрахування мають здійснюватися в усі наступні роки. Ця вимога стосується й вищого законодавчого органу країни. Різниця полягає лише в том, що уряд повинен вийти з такою бюджетною пропозицією, а депутати Верховної Ради – підтримати її. І це означатиме реанімацію субсидованого агрострахування, в якому особливо зацікавлені сільгоспвиробники та страховики, і яке, на їх думку, здатне суттєво підняти рівень агрострахування в країні.

Степан ГОНЧАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»